Росохач, Чортківський район, Тернопільська область
РОСОХАЧ — село, центр сільської Ради, розкинулося по обох берегах Серету, за 15 км від районного центру. До найближчої залізничної станції Ягільниця — 5 км. Дворів — 561. Населення — 2150 чоловік.
За колгоспом ім. Павла Безпалька закріплено 1,6 тис. га сільськогосподарських угідь, з яких орної землі — 1,4 тис. га. Виробничий напрям — рільництво й тваринництво. Допоміжні підприємства — млин, цегельний завод. За успіхи, досягнуті в розвитку сільськогосподарського виробництва, голову колгоспу Є. С. Воробця удостоєно ордена Леніна, агронома В. Г. Чубкова, бригадира П. І. Батрина, тракториста І. О. Олішевського нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.
В Росохачі є восьмирічна школа, де 20 учителів навчають 401 учня, філіал Чортківської заочної середньої школи, будинок культури на 500 місць, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок, пологовий будинок, 4 магазини, будинок торгівлі, відділення зв’язку, шевська й кравецька майстерні. За післявоєнний час з допомогою колгоспу жителі спорудили 300 індивідуальних житлових будинків. У селі працюють 16 комуністів і 92 комсомольці. Партійна організація колгоспу створена 1955 року, сільська комсомольська виникла 1947, а колгоспна — 1949 року.
Перша письмова згадка про Росохач датована 1785 роком. У серпні—вересні 1920 року тут встановлена влада Рад, створено ревком. У 1940 році в селі організувався колгосп, який відновив свою діяльність 1948 року. На фронтах Великої Вітчизняної війни билися проти гітлерівців 360 чоловік, з них 108 загинуло, 250 удостоєно урядових нагород. У центрі села споруджено пам’ятник радянським воїнам-односельцям, які віддали життя за Батьківщину. Біля колгоспної контори встановлено пам’ятник колишньому голові колгоспу П. Д. Безпальку, який загинув у боротьбі проти українських буржуазних націоналістів.
На околицях Росохача виявлено залишки поселення трипільської культури (III тисячоліття до н. е.), де знайдено крем’яні знаряддя праці та мідну мотику.