Городище, Козівський район, Тернопільська область
ГОРОДИЩЕ — село, центр сільської Ради, розташоване в долині річки Восушки (притока Стрипи), за 16 км від районного центру та за 4 км від залізничної станції Денисів-Купчинці на лінії Тернопіль — Ходорів. Дворів — 274. Населення— 869 чоловік. Сільській Раді підпорядковане село Славне (стара назва — Слобідка).
За Городищенським колгоспом закріплено 2,6 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 2.3 тис. га орної землі. Із провідних галузей розвинуті — рільництво і м’ясо-молочне тваринництво. За післявоєнний час в колгоспі споруджено 21 громадське та понад 15 виробничих приміщень, критий тік, ремонтну майстерню, два будинки спеціалістів. Колгосп 1962 року названо іменем комуніста Олександри Кириченко, колишньої голови його, агронома, що загинула на трудовому посту. Біля контори колгоспу їй споруджено пам’ятник.
В ювілейному, 1972 році, хлібороби колгоспу виростили по 31 цнт зернових на гектарі. За високі врожаї цукрових буряків орденом Трудового Червоного Прапора нагороджені ланкові Р. М. Кривокульська, М. А. Дашкевич, бригадир Ф. П. Пушкар. Орденом Жовтневої Революції — бригадир тракторної бригади Р. В. Андрухів. 75 чоловік відзначені Ленінською ювілейною медаллю.
У селі є восьмирічна школа, в якій вчаться 264 учні і працюють 20 учителів, школа сільської молоді, будинок культури із залом на 300 місць, бібліотека; фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла, кравецька майстерня, продовольчий і промтоварний магазини. За 1962— 1972 рр. споруджено понад 100 житлових будинків. У партійній організації, створеній 1953 року, 35 комуністів, у комсомольській (виникла 1948 року) 61 член ВЛКСМ.
Село відоме з 1467 року. В 1905 році під впливом першої російської буржуазно-демократичної революції в Городищі відбувся селянський страйк. У серпні—вересні 1920 р. в селі встановлена Радянська влада. У 1930 році, під час окупації буржуазно-поміщицькою Польщею, відбувся багатолюдний мітинг, присвячений пам’яті І. Я. Франка. Поліція вчинила жорстоку розправу над його учасниками. У 1931 році селяни Городища провели першотравневу демонстрацію. У березні 1939 року в селі відбулася кривава сутичка між селянами і поліцією.
Колгосп створено у 1940 році, відновив діяльність 1949 року.
Під час фашистської окупації (1941—1944 рр.) гітлерівці по-звірячому вбили 200 чоловік місцевих жителів, спалили і зруйнували близько 600 селянських хат, насильно вивезли до Німеччини 146 юнаків і дівчат. 38 мешканців Городища билися проти фашистських загарбників на фронтах Великої Вітчизняної війни, 22 з них загинули, 8 нагороджені орденами і медалями Союзу РСР. Воїнам, що полягли в боях, захищаючи свободу й незалежність Радянської Батьківщини, в селі встановлено обеліск Слави.