Плотича, Козівський район, Тернопільська область
ПЛОТИЧА — село, центр сільської Ради. Розташована на правому березі річки Стрипи, за 13 км від районного центру і залізничної станції Козова. Дворів — 238. Населення — 787 чоловік.
На території села розміщена центральна садиба колгоспу ім. Жданова, за яким закріплено 1,1 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 965 га орної землі. Розвинуте рільництво й м’ясо-молочне тваринництво. З зернових культур переважає озима пшениця. Трудівники колгоспу ім. Жданова в 1972 році зібрали по 29 цнт зернових з га, в т. ч. пшениці по 43, ячменю — 35, цукрових буряків — 460 і картоплі — 150 цнт з га, та виробили на 100 га сільськогосподарських угідь 449 цнт молока й 122 цнт м’яса. За високі показники в розвитку тваринництва ордена Трудового Червоного Прапора удостоєні зоотехнік колгоспу О. І. Білик і доярка О. І. Щеглова та голова колгоспу Я. Д. Гнатюк; орденом «Знак Пошани» нагороджено 3 колгоспників.
Біля села в озері, що належить рибгоспу, щороку виловлюють понад 500 тонн риби.
У Плотичі — восьмирічна школа, консультаційний пункт Козівської заочної середньої школи, клуб, бібліотека; фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла, магазини промислових і продовольчих товарів, кравецька майстерня, відділення зв’язку. Тут працюють 14 комуністів, 39 комсомольців.
Перша письмова згадка про Плотичу датується 1456 роком. У серпні—вересні 1920 року встановлена влада Рад. За часів окупації села буржуазно-поміщицькою Польщею діяв районний комітет КПЗУ. Під час Великої Вітчизняної війни 38 місцевих жителів билися проти німецько-фашистських окупантів, 20 з них загинули, 18 за мужність і відвагу, виявлені в боях, відзначені урядовими нагородами.
Селяни Плотичі на шлях колективного господарювання стали в 1948 році.