Горинка, Кременецький район, Тернопільська область
ГОРИНКА — село, центр сільської Ради, розташоване за 16 км від районного центру і залізничної станції Кременець. Дворів — 370. Населення—1210 чоловік. Сільській Раді підпорядковані села Духів і Кушлин.
У Горинці міститься центральна садиба радгоспу ім. Котовського, що має в користуванні 3,7 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 3,1 тис. га орної землі. Розвинуте тваринництво м’ясо-молочного напряму. За одержання високого приплоду поросят свинарку радгоспу М. в. Лукащук удостоєно ордена Леніна. Ланкову Н. Г. Ляшевич нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.
В селі є середня школа, де 18 учителів навчають 250 учнів, будинок культури на 240 місць, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла-садок, 4 магазини, чайна, поштове відділення, кравецька майстерня. У 1962—1972 рр. тут споруджено 110 індивідуальних житлових будинків. У селі працюють 39 комуністів, 120 комсомольців.
Уперше Горинка згадується в історичних джерелах за 1545 рік. У 1905 році тут відбувся великий страйк. Царське військо вчинило тоді жорстоку розправу над селянами.
У грудні 1917 року в селі проголошено Радянську владу. У червні — липні 1919, липні — вересні 1920 року тривало радянське будівництво.
На фронтах Великої Вітчизняної війни билися проти гітлерівців 325 місцевих жителів 118 з них полягло в боях, 285 нагороджено орденами п медалями Союзу РСР. Для увічнення пам’яті полеглих у селі споруджено монумент Слави та обеліск на честь перемоги бригади Г. І. Котовського над польськими окупантами в 1920 році.
На околиці Горинки виявлено залишки стоянки доби пізнього палеоліту та двох ранньо-слов’янських поселень: черняхівської культури та VII—IX століть.