Людвище, Шумський район, Тернопільська область
ЛЮДВИЩЕ — село, центр сільської Ради, розташоване за 22 км від районного центру й за 20 км від залізничної станції Кременець. Дворів — 305. Населення — 1000 чоловік.
На території села міститься центральна садиба колгоспу «Ювілейний». У його користуванні 3,3 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 2,6 тис. га орної землі. Розвинуті рослинництво й тваринництво м’ясо-молочного напряму. За успіхи, досягнуті в розвитку сільськогосподарського виробництва, орденом Леніна й орденом Трудового Червоного Прапора нагороджено голову колгоспу В. Д. Шура, орденом Трудового Червоного Прапора — ланкову Г. П. Павлюк.
У селі в восьмирічна школа, в якій 16 учителів навчають 136 учнів, вечірня школа сільської молоді, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, дитячий садок, 2 магазини, їдальня, кравецька майстерня, відділення зв’язку. Будується плодово-овочевий консервний завод. Партійна організація колгоспу, створена в липні 1948 року, налічує 35 комуністів, комсомольська (виникла в березні 1949 року)—80 членів ВЛКСМ.
Село відоме з 1545 року. У січні 1918 року в селі проголошено Радянську владу. У червні — липні 1919 р. встановлена Радянська влада. В листопаді 1919 року тут вибухнуло повстання проти злодіянь польських окупантів, придушене силою зброї. Понад 120 селянських хат було спалено, 9 активних учасників повстання розстріляно. У липні — вересні 1920 року тривало радянське будівництво. Місцевий колгосп організовано 1940, відновлено 1948 року. Під час тимчасової окупації гітлерівці спалили частину села, знищили багато жителів. У боротьбі проти українських буржуазних націоналістів загинуло 56 чоловік. Участь у Великій Вітчизняній війні брало 85 жителів, з них 38 загинуло на фронті, 47 нагороджено орденами й медалями Союзу РСР.
У селі встановлено пам’ятник Богдану Хмельницькому.
На околицях Людвища виявлено залишки поселення доби неоліту (IV тисячоліття до н. е.), знаряддя праці доби бронзи та розкопане давньоруське підкурганне поховання.