Дарахів, Теребовлянський район, Тернопільська область
ДАРАХІВ — село, центр сільської Ради, розташоване за 13 км від районного центру. До залізничної станції Микулинці—Струсів—12 км. Дворів — 837. Населення — 3049 чоловік. Сільраді підпорядковані села Кам’янка й Тютьків.
У Дарахові розміщена центральна садиба колгоспу «Червоний прапор». За господарством рослинницько-тваринницького напряму закріплено 3,5 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 3,1 тис. га орної землі. Ланки Є. С. Струс, О. Г. Пухальської, Я. П. Марчак, Я. Д. Гудими, Г. І. Ланик, М. А. Пелехатої одержали 1972 року по 580—620 цнт з гектара цукрових буряків. З промислових підприємств працюють цегельний завод та кам’яний кар’єр. За успіхи в розвитку сільськогосподарського виробництва ордена Леніна удостоєні телятниця колгоспу С. І. Меленчук, колгоспниця Г. В. Бляхарська, бригадир будівельної бригади П. Д. Копчак, комбайнер Є. М. Скибинський. Орденом Жовтневої Революції нагороджено ланкову колгоспу Г. І. Ланик, орденом Трудового Червоного Прапора — тракториста М. М. Боднаря, голову колгоспу В. С. Легкого, ланкову О. Г. Пухальську, колгоспника М. А. Трача і доярку О. О. Сипень.
В селі є середня школа, в якій 40 учителів навчають 640 учнів, працює будинок культури із залом на 300 місць, бібліотека; фельдшерсько-акушерський пункт, аптека, дитячі ясла-садок, 7 магазинів, в т. ч. книжковий, їдальня, відділення зв’язку, кравецька та шевська майстерні. У післявоєнний час колгосп спорудив понад 40 громадських і виробничих приміщень, три будинки для спеціалістів. За 1962—1972 рр. 260 колгоспних сімей справили новосілля. В селі працюють 21 комуніст і 42 комсомольці. Партійна організація створена в грудні 1949 року, комсомольська — в 1945 році.
Село відоме з 1564 року. Восени 1648 року селяни Дарахова громили місцеві панські маєтки, за що шляхта зруйнувала село. У серпні— вересні 1920 року встановлена Радянська влада, діяв сільський ревком. У вересні 1930 року, за часів окупації села буржуазно-поміщицькою Польщею, каральний загін вчинив розправу над жителями за революційні виступи.
Місцевий колгосп організовано в 1940 році, відновив діяльність у 1948 році. Понад 100 чоловік билися проти ворога на фронтах Великої Вітчизняної війни. 55 чоловік загинули, 65 нагороджено орденами й медалями Союзу РСР.