Підгайчики, Теребовлянський район, Тернопільська область
ПІДГАЙЧИКИ — село, центр сільської Ради, розташоване на правому березі Серету, за 7 км від районного центру, залізничної станції Теребовля. Дворів — 275. Населення — 1039 чоловік. Сільраді підпорядковані села Малів і Семенів.
Колгосп ім. Жданова має в користуванні 2.3 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 2.1 тис. га орної землі. Це — багатогалузеве господарство буряко-зернового напряму, розвинуте тваринництво. За визначні успіхи в розвитку сільськогосподарського виробництва звання Героя Соціалістичної Праці удостоєні колишній голова колгоспу П. М. Гачек та доярка колгоспу К. В. Колцун. Орденом Леніна нагороджені доярка К. С. Кузьо, тваринниця Г. М. Манько, доярка М. М. Гетьман, орденом Трудового Червоного Прапора — зоотехнік колгоспу С. В. Турковський, голова сільської Ради В. І. Главацький, комбайнер М. М. Дедьо.
В Підгайчиках є восьмирічна школа, в якій 14 учителів навчають 186 учнів, будинок культури із залом на 450 місць, бібліотека; дільнична лікарня на 35 ліжок, аптека, дитячі ясла, відділення зв’язку, три магазини.
В селі працюють 30 комуністів і 98 комсомольців. Партійна організація створена в 1948, комсомольська — в 1945 році.
Підгайчики відомі з 1508 року. У липні — вересні 1920 року встановлена влада Рад.
У роки Великої Вітчизняної війни 123 жителі воювали проти фашистських загарбників, 35 загинуло, 97 відзначено урядовими нагородами.
Тут споруджено пам’ятник В. І. Леніну.
На околицях та поблизу сіл Підгайчиків і Семенова виявлено залишки пізньопалеолітичної стоянки, 2 поселень трипільської культури, поховання доби міді, поселення доби бронзи, могильник та поселення черняхівської культури, а також курганний могильник і рештки 2-х городищ часів Київської Русі з залишками ювелірного й склоробного виробництва.