Соколів, Теребовлянський район, Тернопільська область
СОКОЛІВ — село, центр сільської Ради. Розташований на лівому березі Стрипи, за 24 км від районного центру. Через село проходить автошлях Сатанів—Галич. До залізничної станції Микулинці—Струсів — 25 км. Дворів — 179. Населення — 632 чоловіка.
У Соколові — центральна садиба колгоспу «8 Березня», за яким закріплено 1,9 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 1,6 тис. га орної землі. Виробничий напрям господарства— тваринництво, розвинуте птахівництво. Діють колгоспна ГЕС, млин, ремонтна майстерня. За успіхи в розвитку колгоспного виробництва ордена Леніна удостоєний комбайнер С. М. Жеребний. Орденом Жовтневої Революції нагороджений тракторист В. Я. Подвірний, орденом Трудового Червоного Прапора — головний агроном Д. С. Гандзюк. Трудящі села за 1962— 1972 рр. спорудили 154 житлові будинки. Є восьмирічна школа, в якій 20 учителів навчають 333 учнів, клуб, бібліотека; фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, дитячі ясла, магазини промислових і продовольчих товарів. У селі працюють 21 комуніст і 26 комсомольців. Партійна організація створена в 1952 році, комсомольська — у травні 1945 року.
Вперше Соколів згадується в документах за 1487 рік. У серпні—вересні 1920 року встановлена Радянська влада, діяв ревком. В середині 30-х років, за часів буржуазно-поміщицької Польщі, у Соколові існував осередок КПЗУ. 1936 року відбувся страйк робітників, зайнятих на будівництві дороги.
На колективний шлях господарювання селяни стали в 1940 році. Колгосп відновив діяльність 1949 року. Учасниками Великої Вітчизняної війни були 53 жителі села, з них 14 загинуло, 30 фронтовиків нагороджені орденами й медалями Союзу РСР. За час окупації фашисти знищили майже все село, живцем спалили жителів М. Януша, М. Панасюка, В. Сливинського. В селі споруджено пам’ятник односельцям, які загинули в боях за Радянську Вітчизну.