Сороцьке, Теребовлянський район, Тернопільська область
СОРОЦЬКЕ — село, центр сільської Ради. Розкинулося в долині річки Сороцької, за 21 км від районного центру й за 11 км від залізничної станції Скалат на лінії Тернопіль—Гримайлів. Дворів — 529. Населення — 1714 чоловік.
У селі розміщена центральна садиба колгоспу «Комуніст». За господарством рослинницько-тваринницького напряму закріплено 1,8 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1,6 тис. га орної землі. В 1972 році колгоспники виростили по 655 цнт цукрових буряків з га посівної площі. Колгосп має цегельний завод, млин, ремонтну майстерню.
Тут є восьмирічна школа, в якій 17 учителів, навчають 323 учні, клуб, бібліотека; фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок, 4 магазини, шевська майстерня, відділення зв’язку.
В селі працюють 25 комуністів і 60 членів ВЛКСМ.
Партійна організація створена в 1948, комсомольська— в 1947 році.
Сороцьке згадується в документах за 1478 рік. У липні—вересні 1920 року встановлена Радянська влада, діяв ревком. Колгосп засновано в 1940 році, відновив діяльність 1944 року. На фронтах Великої Вітчизняної війни боролися з фашистами 250 чоловік, з них 91 — загинув. За мужність і відвагу в боях 53 воїни нагороджені орденами й медалями Союзу РСР. У селі є пам’ятник односельцям, які віддали життя за Радянську Батьківщину, пам’ятник голові колгоспу В. С. Фіньковському, який загинув в боротьбі проти українських буржуазних націоналістів.
Тут жив і помер український композитор Є. І. Купчинський (1867—1938).
У Сороцькому народився В. І. Свистун (1893— 1964) — діяч української прогресивної еміграції в Канаді.