Дзвиняч, Заліщицький район, Тернопільська область
ДЗВИНЯЧ — село, центр сільської Ради, лежить за 9 км від районного центру. Залізнична станція Дзвиняч. Дворів — 383. Населення—1174 чоловіка. Сільраді підпорядковане село Дуплиська.
Місцевий колгосп «Золотий колос» має в користуванні 3,6 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 3,4 тис. га орної землі. Господарство вирощує зернові культури, цукрові буряки, розводить м’ясо-молочну худобу.
За високі врожаї кукурудзи і цукрових буряків у 1955 році орденом Леніна нагороджено Л. Т. Костинюка, бригадира рільничої бригади М. Ф. Костинюка, бригадира механізаторів А. П. Костинюка, доярку Б. І. Заячківську. 10 чоловік удостоєно ордена Трудового Червоного Прапора.
Працюють восьмирічна школа, в якій 14 учителів навчають 217 учнів, клуб, бібліотека, відділення зв’язку, 3 магазини, їдальня, кравецька та шевська майстерні. На громадських засадах створено сільський історико-краєзнавчий музей.
У селі працюють 73 комуністи, 213 комсомольців.
Село відоме з 1786 року.
У 1906 році тут відбувся страйк сільськогосподарських робітників. У вересні—липні 1920 року встановлена Радянська влада, діяв сільський ревком. На фронтах Великої Вітчизняної війни билися проти фашистів 197 чоловік, 61 загинув смертю хоробрих, 153 нагороджені орденами і медалями Союзу РСР.
1945—1948 рр. в боротьбі проти українських буржуазних націоналістів загинуло 36 чоловік, у т. ч. голова колгоспу С. О. Костинюк, одна з перших сільських комсомолок Ю. В. Сохацька, радянські активісти Ю. Мартинчук, М. Кучер, Є. П. Костинюк, І. Шпін.
Поблизу с. Дуплиськи виявлено поховання скіфських часів (VII—VI ст. до н. е.), а на околиці Дзвиняча — ранньослов’янське поховання VI—VII ст. та поховання часів Київської Русі.