Кошилівці, Заліщицький район, Тернопільська область
КОШИЛІВЦІ — село, центр сільської Ради, розташоване за 45 км від районного центру й за 9 км від залізничної станції Тлусте на лінії Тернопіль—Чернівці. Дворів — 228. Населення — 782 чоловіка.
В селі розміщена центральна садиба колгоспу ім. Леніна, за яким закріплено 1,7 тис. га сільськогосподарських угідь, в т. ч. 1,5 тис. га орної землі. Колгосп вирощує озиму пшеницю, ячмінь, кукурудзу, цукрові буряки, тютюн. У 1971 році було зібрано по 33 цнт зернових з га, в т. ч. по 41 цнт озимої пшениці, по 457 цнт цукрових буряків з гектара. За успіхи в розвитку сільськогосподарського виробництва орденом Леніна нагороджений голова колгоспу М. І. Кольба, орденом Жовтневої Революції — старший зоотехнік В. І. Дем’янів, орденом Трудового Червоного Прапора — бригадири І. М. Стець, М. К. Бик, ланкова П. Д. Гуцул.
У Кошилівцях є початкова школа, будинок культури, бібліотека; медпункт, дитячий садок, З магазини, шевська майстерня, відділення зв’язку. За післявоєнний час споруджено 197 житлових будинків. Встановлено пам’ятники В. І. Леніну та І. Я. Франку.
В селі працюють 26 комуністів та 38 комсомольців. Партійна організація створена в 1953 році.
Кошилівці засновані в першій половині XVI століття. У серпні — вересні 1920 р. тут встановлена Радянська влада, діяв ревком. За часів окупації села буржуазно-поміщицькою Польщею у 30-х роках у Кошилівцях містився підпільний осередок КПЗУ. В роки Великої Вітчизняної війни до лав Червоної Армії влилося понад 100 жителів села, з них 53 — загинули. Бойові подвиги 52 мешканців відзначені орденами й медалями Союзу РСР. У Попівцях у 1942—1944 рр. діяла підпільна антифашистська група, яку очолював колишній член КПЗУ І. М. Павлик.
Поблизу Кошилівців виявлено залишки 2 поселень трипільської культури, поховання доби міді, доби бронзи, могильник перших століть н. е., а також рештки поселення та могильник часів Київської Русі.
В селі збереглася пам’ятка архітектури — церква 1746 року.