Лисівці, Заліщицький район, Тернопільська область
ЛИСІВЦІ — село, центр сільської Ради, розташоване на лівому березі Серету, за 28 км від районного центру й за 7 км від залізничної станції Тлусте. Дворів — 521. Населення — 1968 чоловік. Сільраді підпорядковане село Шипівці.
У Лисівцях міститься центральна садиба колгоспу «Зоря комунізму», за яким закріплено 2,5 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2,3 тис. га орної землі. Господарство спеціалізується на виробництві молока, добре розвинуте рільництво — вирощують зернові, технічні й городні культури. За успіхи в сільськогосподарському виробництві орденом Леніна та Трудового Червоного Прапора нагороджено бригадира колгоспу В. Л. Золотого, орденом Трудового Червоного Прапора — ланкових колгоспу М. 10. Золоту, С. В. Юркевич, депутата Верховної Ради УРСР доярку Г. С. Юрчишин, бригадирів колгоспу В. С. Сорбу, І. М. Данилевича, В. Д. Когута, механізаторів Ф. С. Гринчака, Т. О. Палагнюка.
У Лисівцях є восьмирічна школа, в якій 21 учитель навчає 327 учнів, будинок культури із залом на 300 місць, бібліотека; фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, профілакторій, дитячий садок, шевська й кравецька майстерні, відділення зв’язку, 2 магазини. За 1962—1972 рр. споруджено 102 житлові будинки. В селі працюють 34 комуністи і 153 комсомольці. В червні 1952 року створена партійна організація. Комсомольська організація виникла у травні 1948 року.
Село відоме з першої половини XVII ст. У липні — вересні 1920 р. встановлена Радянська влада, діяв ревком. 1921 року, за окупації села буржуазно-поміщицькою Польщею, селяни вимагали розподілу землі. На фронтах Великої Вітчизняної війни боролись проти фашистів 207 чоловік. За мужність і відвагу, виявлені в боях проти ворога, 117 учасників війни нагороджено орденами й медалями Союзу РСР, 98 полеглим жителям Лисівців споруджено пам’ятник. Встановлено пам’ятник І. Я. Франку.
Колгосп створено в 1948 році.
На околиці Лисівців виявлено залишки поселення трипільської культури, городище та могильник часів Київської Русі.