Зозулинці, Заліщицький район, Тернопільська область
ЗОЗУЛИНЦІ — село, центр сільської Ради. Розташовані на лівому березі Дністра, за 22 км від районного центру й залізничної станції Заліщики. Дворів — 391. Населення — 1274 чоловіка. Сільраді підпорядковані села Виноградне (до 1964 року — Костильники) і Городок.
У Зозулинцях міститься центральна садиба колгоспу «800-річчя Москви». На площі 1,9 тис. га сільськогосподарських угідь, з яких 1,8 тис. га орної землі, вирощують озиму пшеницю, горох, кукурудзу, цукрові буряки, тютюн, овочі, розвинуте тваринництво м’ясо-молочного напряму. В селі виросло чимало новаторів колгоспного виробництва. Відоме ім’я кукурудзівника, Героя Соціалістичної Праці П. К. Мотрука (нині пенсіонер). Орденом Леніна нагороджені колишній голова колгоспу (нині пенсіонер) П. Ю. Матійчук, ланкові Г. І. Стронська, Г. В. Шепітко, бригадир М. В. Равлюк, орденом Трудового Червоного Прапора — голова колгоспу В. Ф. Гнатюк, бригадир І. Я. Олійник, комбайнер П. Д. Іванищук, шофер I. Т. Німець, 5 чоловік відзначено орденом «Знак Пошани».
У Зозулинцях є восьмирічна школа, в якій 16 учителів навчають 261 учня, будинок культури із залом на 450 місць, бібліотека; дільнична лікарня на 25 ліжок, аптека, дитячий садок, 3 магазини, їдальня, шевська майстерня. За роки Радянської влади жителі спорудили 259 житлових будинків. У селі працюють 31 комуніст і 130 комсомольців. Партійна й комсомольська організації створені в 1947 році.
Зозулинці відомі з 1773 р. У серпні — вересні 1920 року встановлена влада Рад. В роки Великої Вітчизняної війни понад 150 жителів села брали участь у боротьбі проти фашистських загарбників. 68 з них загинули. За бойові подвиги 97 мешканців удостоєно урядових нагород. Колективне господарство організовано у вересні 1947 року. В 1965 році в селі відкрито пам’ятник односельцям, що полягли в боях за Радянську Батьківщину та загинули в боротьбі проти українських буржуазних націоналістів.
На околицях сіл Зозулинців, Городка виявлено залишки поселень доби пізнього палеоліту, трипільської культури, IX—VII ст. до н. е. Розкопано кілька курганів скіфського часу (VII— VI ст. до н. е.). Виявлено також рештки поселення перших ст. н. е. та два давньоруські могильники.