Колодне, Збаразький район, Тернопільська область
КОЛОДНЕ — село, центр сільської Ради, розташоване обабіч автошляху Тернопіль — Ровно—Київ, за 12 км від районного центру. Дворів — 574. Населення — 1768 чоловік. Сільраді підпорядковані села Болязуби та Глинчуки.
В Колодному розміщена центральна садиба колгоспу ім. Суворова, який на площі 3,5 тис* га сільськогосподарських угідь, у т. ч. на 3,2 тис. га орної землі, вирощує озиму пшеницю, горох, гречку, ячмінь, цукрові буряки, тютюн. За успіхи в розвитку колгоспного виробництва орденом Жовтневої Революції нагороджено телятницю А. І. Вінярську, орденом Трудового Червоного Прапора — бригадирів Ф. С. Кусого, В. М. Мурзу, зоотехніка Г. О. Швидку й свинарку О. А. Бугай.
В селі є середня школа, в якій 30 учителів навчають і виховують 435 учнів, клуб із залом на 250 місць, бібліотека; фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, дитячий садок, З магазини, будинок торгівлі, відділення зв’язку, кравецька майстерня.
За післявоєнні роїш 365 родин справили новосілля.
В селі працюють 23 комуністи й 52 комсомольці.
Поселення як місто Колодій відоме з 1463 року. Жителі Колодного брали участь в облогах Збаразької фортеці в 1648—1651 роках. 1906 року відбувся селянський страйк. Влітку 1948 року під впливом революційних подій у Росії селяни виступили проти австрійських властей.
В селі в липні—вересні 1920 р. встановлена Радянська влада. Був організований ревком. Колгосп заснували 1940 року, відновив роботу 1948 року.
В роки Великої Вітчизняної війни близько 200 чоловік пішли до лав Червоної Армії. На фронтах Вітчизняної війни загинуло 65 чоловік. На їх честь у центрі села споруджено пам’ятник. Всі воїни-односельці нагороджені орденами й медалями Союзу РСР.