Максимівка, Збаразький район, Тернопільська область
МАКСИМІВКА — село, центр сільської Ради, в селі залізнична станція на лінії Львів—Київ. Розташована за 12 км від районного центру. Дворів — 294. Населення — 963 чоловіка. Сільраді підпорядковані села Гори Стрийовецькі та Чагарі Збаразькі.
На території Максимівки міститься центральна садиба колгоспу ім. Чапаева, за яким закріплено 2,1 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1,9 тис. га орної землі. Основою господарства є рільництво й тваринництво. На території села діють дробильно-сортувальний та цегельний завод, ветеринарна лікарня.
В селі є восьмирічна школа, в якій 18 учителів навчають і виховують 267 учнів, клуб, бібліотека; дільнична лікарня, аптека, продовольчі і промтоварний магазини, їдальня; відділення зв’язку, кравецька й шевська майстерні. За 1962—1972 рр. тут споруджено 113 індивідуальних житлових будинків.
У Максимівці працюють 16 комуністів та 12 комсомольців.
Село відоме з першої половини XVII століття.
У липні — вересні 1920 р. встановлена Радянська влада, діяв ревком. У червні 1943 року через село проходив підрозділ партизанського з’єднання С. А. Ковпака, яким командував житель села А. Л. Будзан. 46 жителів були учасниками Великої Вітчизняної війни. 14 чоловік загинули в боях проти фашистів, 42 фронтовики удостоєні урядових нагород.
1948 року в селі створено колгосп.
Поблизу сіл Максимівни та Чагарів Збаразьких виявлено залишки 2 ранньослов’янських поселень, могильник черняхівської культури. Знайдено скарб римських монет II століття.