Великий Кунинець, Збаразький район, Тернопільська область
ВЕЛИКИЙ КУНИНЕЦЬ — село, центр сільської Ради, розташоване поблизу Кременецьких гір Подільської височини, за 45 км від районного центру й за 15 км від залізничної станції Кременець. Дворів — 4’14. Населення — 1346 чоловік. Сільраді підпорядковане село Малий Кунинець.
На території Великого Кунинця розташована центральна садиба колгоспу ім. Котовського. Багатогалузеве господарство, що користується 4,7 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 4,2 тис. га орної землі, вирощує зернові й технічні культури. Розвинуте тваринництво м’ясо-молочного напряму, з допоміжних галузей — садівництво. З 1957 року в колгоспі споруджено понад 20 виробничих будівель, млин, електростанцію, сепараторний пункт і понад 30 приміщень громадського призначення. За успіхи в розвитку колгоспного виробництва орденами Леніна та «Знак Пошани» нагороджено голову колгоспу І. Я. Гонтарука, орденом Жовтневої Революції — завідуючого фермою В 3. Бойка, орденом Трудового Червоного Прапора — ланкову А. В. Брегу, доярку Є. Т. Карпець. 5 чоловік відзначено орденом «Знак Пошани».
В селі є восьмирічна школа, в якій 15 учителів навчають і виховують 198 учнів, будинок культури із залом на 450 місць, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, дитячий садок, відділення зв’язку, продовольчий і промтоварний магазини. Жителів обслуговує кравецька майстерня. З народних промислів у Великому Кунинці розвинуто гончарство, зокрема виробництво художньої кераміки.
Працюють 31 член КПРС та 40 комсомольців.
Великий Кунинець відомий з першої половипи XVII століття.
У грудні 1917 року в селі проголошено Радянську владу. У червні-липні 1919, липні-верес-ні 1920 року тривало радянське будівництво.
На фронтах Великої Вітчизняної війни боролося проти фашистів 218 жителів. За бойову доблесть 121 фронтовик одержав урядові нагороди. На вшанування 137 загиблих односельців у селі споруджено пам’ятник.