Вищі Луб’янки, Збаразький район, Тернопільська область
ВИЩІ ЛУБ’ЯНКИ — село, центр сільської Ради, розташоване за 7 км від районного центру і за 8 км від залізничної станції Збараж. Дворів — 337. Населення — 1273 чоловіка. Сільраді підпорядковані села Добромірка й Новий Роговець.
У Вищих Луб’янках розміщена центральна садиба колгоспу «Більшовицька перемога», що користується 2,1 тис. га сільськогосподарських угідь, вирощує зернові культури, цукрові буряки. Розвинуте м’ясо-молочне тваринництво. За трудові досягнення в розвитку колгоспного виробництва у 1966 році ордена Леніна удостоєно бригадира рільничої бригади С. І. Станиша. Орденом Трудового Червоного Прапора нагороджена голова сільської Ради О. Г. Порохняк. Комбайнера колгоспу С. Г. Цісєльського за багаторічну працю і досягнуті успіхи удостоєно звання знатного механізатора.
Є восьмирічна школа, в якій навчаються 244 учні і працюють 16 учителів, клуб із залом на 200 місць, бібліотека; фельдшерсько-акушерський пункт, колгоспний профілакторій, зубний кабінет, дитячий садок, магазин, відділення зв’язку. До послуг трудящих майстерня побутового обслуговування. За 1962—1’972 рр. в селі збудовано 193 індивідуальні житлові будинки.
В партійній організації налічується 26 членів КПРС, у комсомольській — 44 члени ВЛКСМ.
Село відоме з 1564 року. У липні—вересні 1920 р. встановлена Радянська влада, діяв ревком.
Під час Великої Вітчизняної війни влітку
1943 року через село проходило з’єднання С. А. Ковпака. В боротьбі проти фашистських загарбників брало участь 249 чоловік. За відвагу й мужність у боях проти ворога 228 мешканців удостоєні орденів і медалей СРСР. У селі встановлено обеліск Слави 140 воїнам-односельцям, які загинули, захищаючи Батьківщину.
У Вищих Луб’янках народився М. С. Попович (1890—1943)—діяч української прогресивної еміграції та робітничого руху в Канаді, один з засновників Комуністичної партії Канади.