Крижопіль, Крижопільський район, Вінницька область (продовження)
Перед війною в Крижополі було 6 промартілей, які займалися пошиттям і ремонтом взуття, пошиттям і фарбуванням одягу, виготовленням лозових виробів, мила, безалкогольних напоїв. В 1958 році в цих промартілях трудилося 363 чоловіка. Лише в артілі «Червона робітниця», що випускала вироби з лози й соломи, працювало 105 робітників.
Заможно й культурно жили трудящі Крижополя напередодні війни. В селищі було 3 клуби, 3 бібліотеки, працювала середня школа.
Коли почалася Велика Вітчизняна війна, на підступах до Крижополя вів оборонні бої з ворогом 160-й окремий артилерійський дивізіон протитанкових гармат. Фашисти безперервно бомбили позиції радянських військ. Часто артилеристам доводилося відбиватися гвинтівками й гранатами, йти в рукопашну. Дорогою ціною платили гітлерівці за кожну п’ядь нашої землі. 21 липня, стримавши шалений натиск противника, бійці дивізіону контратакували його і відкинули на 15 км. В бою під Крижополем загинув командир батареї старший лейтенант Н. Г. Дворник. Осколок міни влучив йому в серце, пробивши партквиток. З воїнськими почестями Н. Г. Дворника поховали в Крижополі.
Фашистські загарбники вдерлися в Крижопіль 22 липня 1941 року. Вони встановили режим кривавого терору і свавілля. Населення не корилося окупантам, а мужньо боролося проти ворогів. Кожний день приносив вісті про помсту: то виявлялась розібраною залізнична колія, то горіли склади з пальним, то знаходили трупи ворожих солдатів. Підпільники, що діяли спершу поодинці, 1943 року були об’єднані керівником Піщанської підпільної організації М. Ф. Підгаєцьким. Під його керівництвом восени 1943 року патріоти Крижополя вели активну підготовку до створення партизанського загону. Провокатори виказали патріотів, і в Крижополі розпочалися масові арешти. Наприкінці вересня 1943 року до крижопільської в’язниці було кинуто 128 підпільників. Заарештовані підчас допитів зазнавали мордувань. Але боротьба проти «нового порядку» не припинялася.
Мужньо билися з ненависним ворогом 902 жителі Крижополя на фронтах Вітчизняної війни.
4 червня 1944 року під Яссами 3-я стрілецька рота 2-го Червонопрапорного полку 50-ї Червонопрапорної Запорізько-Кіровоградської стрілецької дивізії, ведучи важкі бої з переважаючими силами ворога, опинилася в оточенні. Скориставшись з цього, противник увів у бій 16 танків та багато піхоти. В цей критичний момент виявив справжній героїзм червоноармієць Р. С. Сміщук. Підпускаючи ближче ворожий танк, радянський воїн виводив з ладу його ходову частину, а потім пляшкою КС підпалював. Так було знищено один за одним 6 п’ятдесятитонних танків, озброєних шістьма 75-міліметровими гарматами і 12 важкими кулеметами. Фашистські танки, не витримавши поєдинку, відійшли. Особовий склад роти, натхнений винятковим героїзмом Р. С. Сміщука, прорвав кільце оточення. Золоту Зірку прикріпив до грудей героя командуючий військами 2-го Українського фронту Р. Я. Маливовський.
За мужність і відвагу, виявлені в боях, звання Героя Радянського Союзу присвоєно О. А. Бичковському, який учився в Крижопільській середній школі. В бою за плацдарм при форсуванні Дніпра він знищив 3 фашистські танки. Смертельно поранений лейтенант продовжував керувати боєм. Четверту атаку ворога солдати його батареї відбивали з вигуками: «За командира! Вперед!». У пам’ять про героя цю батарею назвали його іменем. Ім’я патріота носить також середня школа № 1.
17 березня 1944 року війська 2-го Українського фронту визволили Крижопіль. Кривавий слід залишили по собі загарбники. Вони розстріляли, повісили й закатували 1574 мешканці. Окупанти зруйнували 18 приміщень державних установ, кооперативних організацій, багато житлових будинків.
Боротьбу за відбудову Крижополя очолили комуністи селища. У вересні 1944 року працювало 3 первинні парторганізації та 2 партійно-кандидатські групи.
Немало зусиль доклали, щоб Крижопільська МТС зразу ж змогла широким фронтом розгорнути весняні польові роботи в колгоспах. Як і до війни, вона обслуговувала 28 колгоспів. План тракторних робіт за 1944 рік МТС перевиконала. Тракторна бригада, очолювана Т. В. Гичаком, виконала завдання на 200 проц. Вчасне проведення весняної сівби, збирання та обмолоту врожаю дало можливість завершити хлібозаготівлю, здати понад план до фонду Червоної Армії 45 тис. пудів хліба.
Відновилася робота райпромкомбінату і райхарчокомбінату, які не тільки задовольняли потреби населення, але й виготовляли продукцію для Червоної Армії.
Поряд з відбудовою рідного селища трудящі Крижополя подавали шефську допомогу вугільній шахті № 19/20 комбінату «Сталінвугілля». У Донбас йшли індивідуальні та колективні посилки з продовольством і речами.
Повсякденний героїзм у праці проявляли жінки, на плечі яких ліг основний тягар, — вони піднімали з руїн господарство. У березні 1945 року в Крижополі відбулася районна конференція дружин фронтовиків. Її учасниці звернулися із закликом до всіх линок взяти активну участь у підготовці й проведенні посівної кампанії, у зміцненні колгоспів.
Важливе народногосподарське значення мала залізнична станція Крижопіль. Уже 1944 року було відновлено її господарство, обладнано вокзал. Завдяки широкому розмаху змагання залізничників станція Крижопіль добилась у 1945 році безаварійної роботи і виконання річного плану перевезень на 150 проц. Вона посіла одне з перших місць у Котовському відділенні залізниці.
Партійні і радянські органи Крижополя зробили все, щоб середня школа могла вчасно приступити до занять. На посаду директора призначили І. П. Маєвську, енергійну комуністку, досвідчену вчительку. Нове двоповерхове приміщення школи зруйнували окупанти, тому діти навчалися в трьох окремих будинках. До занять приступило 658 учнів, яких виховували 24 вчителі.
Трудящі активно включилися у всенародне змагання за здійснення четвертої п’ятирічки за 4 роки. Серед крижопільських виробничих колективів перед вели залізничники. В 1948—1949 рр. вони виконали на 145 проц. план перевезень зерна. Добре працювала Крижопільська МТС. Значних успіхів у достроковому завершенні п’ятирічного плану відбудови й розвитку народного господарства добилися також колективи райхарчокомбінату, млинооб’єднання. 1949 року почав давати продукцію маслозавод.
Урочисто відзначили трудівники селища 300-річчя возз’єднання України з Росією. Відбулася ювілейна сесія райради депутатів трудящих. Цій річниці присвятили день пісні, виставку народної творчості. У травні в Крижополі приймали гостей з братніх республік — Молдавії та Узбекистану.
Більшість підприємств селища тісно пов’язана з виробництвом сільськогосподарської продукції і ремонтом сільськогосподарської техніки. З грудня 1962 року тут працює комбінат хлібопродуктів, де приймають, просушують, сортують і перевантажують колгоспне зерно. На комбінаті є елеватор, електростанція, побудовано завод обробки гібридного насіння кукурудзи. На комбінаті тепер — 27 спеціалістів з вищою та середньою спеціальною освітою, 102 — з середньою освітою. Тільки за 1963—1968 рр. здобули освіту в заочних вузах і технікумах 56 чоловік. На комбінаті 172 ударники комуністичної праці і 9 бригад комуністичної праці. 1969 року цьому об’єднанню присвоєно звання підприємства комуністичної праці. Досягнення комбінату в соціалістичному змаганні на честь 100-річчя з дня народження В. І. Леніна відзначені Ленінською ювілейною почесною грамотою ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС.
У зміцненні матеріально-технічної бази колгоспів велику допомогу подає Крижопільське райоб’єднання «Сільгосптехніки». Його колективу 1967 року за успіхи у виробничому обслуговуванні колгоспів і радгоспів, ремонті тракторів і сільськогосподарських машин та впровадження в сільське господарство нової техніки, за успішне виконання соціалістичних зобов’язань протягом 1964—1967 рр. вручено найвищу нагороду Батьківщини — орден Леніна і перехідний Червоний прапор Всесоюзного об’єднання «Сільгосптехніки» та ЦК профспілки працівників сільського господарства і заготівель. Майстром високого класу є ударник комуністичної праці, токар О. О. Сатановський. Він автор ряду раціоналізаторських пропозицій, впроваджених на виробництві. У колективі, який налічує 517 чоловік, кожний другий має середню освіту, кожний п’ятий — диплом про закінчення інституту чи технікуму. Крім того, 58 чоловік заочно навчається у вузах і середніх навчальних закладах. Уже зараз половина робітників володіє 2—3 суміжними спеціальностями.
Широко розгорнули свою діяльність і інші підприємства Крижополя. Валова продукція фабрики побутових виробів становила в 1965 році 442 тис. крб., а 1968 року її випущено на суму 805 тис. Добре потрудився колектив фабрики, включившись у соціалістичне змагання на честь 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. Імена кращих робітників занесено до обласної Ленінської Книги трудової слави.
700 робітників, інженерів і техніків працюють у «Міжколгоспбуді», який має по-сучасному обладнаний столярний цех, сушильну камеру, залізобетонний полігон, майстерню ремонту автомашин. Понад 280 споруд зведено за останні 10 років будівельниками. Вони побудували у селах району і Крижополі 15 будинків культури і клубів, 10 шкіл, 12 дитячих дошкільних закладів. В колгоспах спорудили 80 корівників та багато інших господарських приміщень. В республіканському змаганні на честь 100-річчя з дня народження В. І. Леніна комплексна бригада комуністичної праці, яку очолює комуніст В. І. Дудник, завоювала друге місце серед підприємств спорідненої галузі.
Ритмічно працює і Крижопільський лісгоспзаг. Його продукція відома меблевим фабрикам Вінниці, Львова, Одеси, металургам Дніпропетровська й корабелам Одеси, Севастополя.
Останнім часом у Крижополі почали працювати нові підприємства — сирзавод, асфальто-бетонний завод.
В 1970 році, завершальному у 8-й п’ятирічці, промислові підприємства Крижополя виконали свої плани як по виробництву, так і по реалізації продукції на 101,8 проц. Колектив робітників фабрики побутових виробів перевиконав встановлене завдання по реалізації продукції: понад план її було реалізовано на 59 тис. крб., а маслозавод виконав річний план на 115 проц. Самовіддано трудилися над здійсненням виробничих планів восьмої п’ятирічки завідуюча Крижопільською сортодільницею, заслужений агроном УРСР М. І. Новицька і заслужений працівник сільського господарства УРСР бригадир монтажників рай-об’єднання «Сільгосптехніки» О. О. Дерев’янчук. Вони кавалери ордена Леніна.
За післявоєнний період Крижопіль значно розширився. Протягом останніх 10 років у селищі з’явилося 25 нових вулиць. Зараз районний центр повністю електрифіковано. Головні вулиці заасфальтовані, виросло чимало двоповерхових житлових та адміністративних будинків. Лише за останні 8 років житловий фонд збільшився майже в 5 разів.
Про здоров’я трудящих піклуються 47 висококваліфікованих медичних працівників. У селищі є районна лікарня на 200 місць. З північного сходу до його околиць підступають віковічні ліси. В цій мальовничій місцевості 1961 року споруджено міжколгоспний санаторій, де кожний рік зміцнюють своє здоров’я понад 1500 колгоспників.
У Крижополі працюють 2 середні школи, школа робітничої молоді, дитяча спортивна школа, професійно-технічне училище. Відкрито музичну школу. Середня школа № 1 має 26 класних кімнат, 4 кабінети, фізичну й хімічну лабораторії, ленінський зал, кімнати революційної, бойової і трудової слави. В ній навчається понад 800 учнів, працює 60 учителів, серед яких нагороджені орденом Леніна викладач математики, заслужений учитель УРСР Д. Я. Гонорівський, викладач хімії І. П. Маєвська. Серед випускників школи — 5 кандидатів наук: І. X. Бєлінський, Е. В. Бойчук, М. М. Горбатий, Г. М. Кирилюк, Є. М. Причепій. При школі створено народний університет педагогічних знань, який постійно відвідує 80 слухачів. Популярними стали також університети культури. 1963 року відкрито новий будинок культури.
В побут трудящих міцно увійшли кіно, радіо, телебачення. В 1969 році відкрили широкоекранний кінотеатр «Мир». Кінолюбителі селища зняли кінофільм до 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. Це розповідь про досягнення трудівників Крижопільського району за роки Радянської влади. Цікаву роботу проводять 11 бібліотек. Вони влаштовують обговорення книг, оформляють стенди, де читачі можуть познайомитись з працями своїх знатних земляків — вченого Д. К. Заболотного, письменника М. П. Трублаїні та інших.
В 1968 році у селищі відкрили пам’ятники В. І. Леніну і Герою Радянського Союзу О. А. Бичковському.
Чудові перспективи для розвитку економіки й культури Крижополя відкрили історичні рішення XXIV з’їзду КПРС та XXIV з’їзду КП України. Жителі селища живуть єдиним прагненням — успішно втілити в життя рішення з’їздів, що стане новим кроком на шляху побудови комуністичного суспільства в нашій країні.
В. К. ГЕЛЕВЕРА, В. Г. ПЛИСАК, В. Я. ПОЛІЩУК, В. Я. ЩЕТИНІН