Від редакційної колегії тому
Iсторія міст і сіл Вінниччини — це літопис героїчної боротьби трудящих за своє соціальне й національне визволення, розповідь про революційні, трудові і ратні подвиги народних мас, які під керівництвом Комуністичної партії за роки Радянської влади перетворили свій край у передову область могутньої індустріально-колгоспної Радянської України.
Вінниччина живе єдиним економічним, політичним і культурним життям з усією Радянською Україною — складовою й нерозривною частиною Радянського Союзу. Разом з усім українським народом вінничани під проводом Северина Наливайка, Богдана Хмельницького, Івана Богуна, Максима Кривоноса, Данила Нечая, Івана Гонти, Максима Залізняка, Устима Кармалюка та інших ватажків селянсько-козацьких повстань мужньо виступали проти феодального гніту та іноземного поневолення. Вони брали активну участь у боротьбі за возз’єднання України з Росією, що стало поворотним етапом в історії українського народу. Братерська співдружність українського і російського народів об’єднала їх сили на шляху боротьби з іноземними агресорами та внутрішніми поневолювачами, відкрила, всупереч гнобительскій політиці царизму, широкі перспективи економічного й культурного розвитку.
Вінницька земля породила знатних людей — передовиків народного господарства, видатних громадських діячів, учених, письменників, композиторів та інших митців вітчизняної культури. Вона здавна славиться своїми народними умільцями — вишивальницями, різьбярами, гончарами, килимарями.
Немеркнучі сторінки вписали вінничани в історію боротьби за владу Рад. У складі військових частин, якими командували М. О. Щорс, Й. Е. Якір, О. Я. Пархоменко, Г. І. Котовський, В. М. Примаков і В. Н. Боженко, наші земляки боролися проти іноземної інтервенції та внутрішньої контрреволюції. В роки Великої Вітчизняної війни вінничани відважно захищали здобутки Великого Жовтня від фашистських окупантів. У частинах діючої армії, в глибокому підпіллі, в партизанських загонах вони громили гітлерівські полчища, разом з усім радянським народом у героїчних битвах відстояли честь і незалежність соціалістичної Батьківщини. 137 вінничан удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу.
За роки Радянської влади під керівництвом Комуністичної партії Вінниччина із колись відсталої сільськогосподарської окраїни царської Росії перетворилася на квітучий край. Промислові підприємства області нині виробляють цукор, хімічні добрива, радіоапаратуру, електронні прилади, машини для харчової промисловості, шарикопідшипники, електроустаткування, гідросистеми, будівельні матеріали. Значного розвитку досягли легка і харчова галузі промисловості. Гордістю вінничан є одна з найпотужніших у Європі Ладижинська ДРЕС.
Вінниччина — край високорозвинутого соціалістичного сільського господарства, її образно називають цукровим Донбасом, відзначаючи цим великі заслуги області у вирощуванні цукрових буряків та виробництві цукру. На її ланах вирощується пшениця, кукурудза, успішно розвивається садівництво та ягідництво. Багато колгоспів досягли високого розвитку всіх галузей сільськогосподарського виробництва, організовують роботу на науковій основі, стали справжніми академіями передового досвіду.
Трудящі області добилися великих успіхів у галузі освіти і культури. В містах і селах працює широка мережа шкіл, палаців піонерів, будинків культури, клубів, бібліотек, музеїв. До участі в народному мистецтві та художній самодіяльності залучені десятки тисяч народних умільців і аматорів.
Буйний розквіт економіки і культури Вінниччини, як і всієї УРСР в сузір’ї братніх народів Радянського Союзу,— яскраве свідчення переваг соціалізму над капіталізмом, животворності безсмертних ідей Леніна.
За самовіддану працю 148 вінничанам присвоєно високе звання Героя Соціалістичної Праці. їх імена відомі всій країні. Вони йдуть в авангарді боротьби за створення матеріально-технічної бази комунізму, за дальше піднесення добробуту трудящих.
Урочисто й радісно відзначили трудящі Вінниччини 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. Як і всі радянські люди, вони продемонстрували свою тісну згуртованість навколо ленінської партії. Натхнені історичними рішеннями XXIV з’їзду КПРС та XXIV з’їзду КП України, трудящі області наполегливо борються за втілення в життя величних накреслень у справі побудови комунізму в нашій країні.
Книга «Вінницька область» є частиною 26-томної праці «Історії міст і сіл Української РСР», що видається за рішенням ЦК КП України. Вона створена на громадських засадах. У збиранні матеріалів і написанні нарисів та довідок, брали участь широкі кола громадськості: викладачі вищих навчальних закладів, вчителі, журналісти, партійні, радянські, комсомольські та профспілкові працівники, краєзнавці, співробітники архівів, культосвітніх закладів, ветерани праці і революційних битв, учасники Великої Вітчизняної війни — всього близько двох тисяч чоловік. Над підготовкою матеріалів працювало 26 міських і районних комісій, 660 робочих груп.
У томі вміщено 55 нарисів про міста, районні центри й найвизначніші населені пункти, 601 довідка про центри селищних і сільських Рад. У матеріалах тому подано відомості про час заснування того чи іншого населеного пункту, первісні поселення на його території, кількісний склад населення, шляхи сполучення, історичні пам’ятки, висвітлюється соціально-економічне і політичне становище трудящих, героїчна боротьба робітничого класу і трудового селянства проти експлуататорів за перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції, розповідається про трудові подвиги радянських людей, здобутки в розвитку економіки і культури.
Для зручності користування томом у кінці додаються іменний і географічний покажчики.
Методологічну основу для наукової розробки й написання історії міст і сіл області становили твори основоположників марксизму-ленінізму, рішення з’їздів партії та Пленумів ЦК КПРС і ЦК КП України.
Під час роботи виявлено, досліджено й використано велику кількість архівних документів Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС, Інституту історії партії ЦК КП України, Центрального державного архіву Жовтневої революції, вищих органів державної влади та органів державного управління GPGP, Центрального державного архіву Жовтневої революції і соціалістичного будівництва УРСР, Центрального державного історичного архіву СРСР, Центрального державного архіву Радянської Армії, Центрального державного історичного архіву УРСР у Києві, Вінницького обласного партійного архіву, Вінницького обласного державного архіву, Хмельницького обласного державного архіву, районних архівів.
Авторський колектив вивчив і використав численну літературу з історії Вінниччини. Це, зокрема, збірники архівних документів і матеріалів, статистичні збірники та огляди, енциклопедії, історичні та географічні словники, праці радянських і дореволюційних істориків, економістів та етнографів, земські статистичні звіти, періодичні видання. Чимало цінних відомостей взято із спогадів безпосередніх учасників Жовтневої революції, громадянської та Великої Вітчизняної воєн, з поточних архівів промислових підприємств, колгоспів, радгоспів, культурно-освітніх закладів і організацій, з народних музеїв, а також з управлінь і відділів радянських органів Вінницької області.
Для ілюстрування тому використано фотодокументи Центрального державного архіву кінофотофонодокументів Української РСР, газет і видавництв, місцевих музеїв. Значну кількість фото одержано від старожилів, учасників революційних подій на Вінниччині, ветеранів праці та громадянської і Великої Вітчизняної воєн.
Велику допомогу авторському колективу у виявленні історичних джерел подали Державна історична бібліотека УРСР, Вінницька обласна наукова бібліотека ім. К. А. Тімірязєва, бібліотека Вінницького обласного краєзнавчого музею.
Всю свою роботу авторський колектив проводив під керівництвом Головної редакційної колегії «Історії міст і сіл Української РСР». Науково-методичну допомогу подав Інститут історії Академії наук УРСР. Наукове редагування і видання книги здійснила редакція «Історії міст і сіл УРСР» Головної редакції Української Радянської Енциклопедії Академії наук УРСР.
Редакційна колегія і авторський колектив висловлюють глибоку подяку робітникам, колгоспникам, працівникам партійних, радянських, комсомольських і профспілкових організацій, навчальних і культурно-освітніх закладів — всім, хто взяв участь у створенні тому «Вінницька область».
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ ТОМУ