Ковель, Ковельський район, Волинська область (закінчення)
Частина 1Частина 2Частина 3Частина 4Частина 5
Раціоналізатори-швейники подали 52 раціоналізаторські пропозиції, запровадження яких у виробництво дало економію в сумі 776,7 тис. карбованців.
У роки семирічки промисловість Ковеля досягла нових успіхів. Вже в першому році семирічки на швейній фабриці було запроваджено метод беззалишкового розкрою тканин, що дало 1105 тис. крб. економії. Ковельські залізничники почали семирічку масовим походом за технічний прогрес. В паровозному депо 1959 року було модернізовано існуюче і встановлено багато нового обладнання, запроваджено 180 одиниць малої механізації. Внаслідок цього середній і підйомний ремонт збільшився на 2 паровози, промивальний — на 16 паровозів за місяць, що дало економічний ефект у сумі 374,8 тис. крб. на рік. У вагонному депо кожний другий робітник став раціоналізатором.
Трудящі Ковеля активно включилися у рух за звання колективів і ударників комуністичної праці. Вже на кінець 1959 року в ньому взяли участь 84 бригади і цехи та багато робітників. У 1959 році приріст промислового виробництва у порівнянні з минулим роком становив 14,5 проц. У 1960 році став до ладу деревообробний комбінат, який виготовляв продукції на 665 тис. крб. на рік. У 1963 році почав давати продукцію завод збірного залізобетону. У 1964 році зведено було критий ринок, дитячий комбінат на 140 місць, ресторан, введено в дію першу чергу каналізаційної системи, розпочато роботи по газифікації міста та розширенню міського водопроводу.
Успішно завершили трудящі Ковеля виробничу програму останнього року семирічки. Взяте зобов’язання виконати план до 25 грудня 1965 року вони виконали достроково — до 1 грудня. Понад план було виготовлено продукції на суму 472,3 тисячі крб. Машиністи локомотивного депо провели за рік 6635 великовагових поїздів, перевезли 3695 тис. тонн понадпланових вантажів. На швейній фабриці тільки впровадження пропозицій по раціональному використанню матеріалів дало змогу заощадити у 1965 році понад 3 тис. метрів тканин майже на 3,5 тис. крб. Будівельники міста звели і здали до експлуатації 5 багатоквартирних будинків. У цьому ж році стали до ладу споруди — холодильник, баннопральний комбінат, фабрика механізованого ремонту взуття, кінотеатр, провели реконструкцію льонозаводу. Всього за роки семирічки в місті було споруджено 5 промислових підприємств, 11 торговельних і комунально-побутових закладів, здано до експлуатації 35,3 тис. кв. метрів житлової площі.
Нову трудову п’ятирічку трудящі Ковеля розпочали під лозунгом гідної зустрічі 50-річчя Радянської влади і 100-річчя від дня народження В. І. Леніна. Якщо в 1965 році промислові підприємства міста випустили продукції на 13,4 млн. крб., то в 1968 році —на 37,1 млн. крб., тобто у 2,8 раза більше. За цей же час число працівників, зайнятих на них, зросло в 1,5 раза. Значно збільшилися виробничі потужності заводу збірного залізобетону, який щорічно випускає продукції майже на 1 млн. крб. Рік у рік зростає виробництво на деревообробному комбінаті. Колектив, що налічує 700 працівників, дає щорічно продукції на 3 млн. крб. За останні 10 років подвоїла випуск продукції швейна фабрика. У 1958—1968 рр. було споруджено і введено в дію сирзавод, крохмальний завод, лукомеліоративну станцію, друкарню, вузол зв’язку. Ковель став значним промисловим центром області. У 1966 році в місті за рішенням уряду почалося будівництво великого заводу сільськогосподарських машин. Тут вироблятиметься обладнання для тваринницьких ферм, навісні тракторні механізми і запасні частини до сільськогосподарських машин. У 1970 році завод має дати першу продукцію.
Рік у рік удосконалюють виробництво, нарощують темпи перевезень народногосподарських вантажів, поліпшують ремонт і використання рухомого складу, колії і засобів зв’язку підприємства залізничного вузла. Колектив локомотивного депо пишається такими майстрами водіння великовагових поїздів, як В. Г. Під-ляський, В. О. Грудаков, Л. Я. Усов, Є. С. Грушко, М. І. Зайцев, В. В. Романенко, В. А. Балуєв та інші. В 1968 році машиністи депо провели 6646 великовагових поїздів, якими перевезли 3,7 млн. тонн понадпланових вантажів, заощадили 2432 тонни твердого і 231 тонну рідкого палива. Колектив вагонного депо реконструював своє підприємство, запровадив принципово новий потоковоконвейєрний метод ремонту вагонів.
Партія і уряд високо оцінили самовіддану працю трудівників Ковеля. Кращі з них були відзначені урядовими нагородами. Звання Героя Соціалістичної Праці присвоєно маневровому диспетчеру станції Ковель В. П. Бешті. В локомотивному депо працюють машиністи П. А. Коваленко, В. І. Винокуров, начальник поїзда О. В. Матяжев, черговий Л. Й. Федоров, які удостоєні ордена Леніна. Орденом Трудового Червоного Прапора відзначені бригадир полірувального цеху деревообробного комбінату В. П. Мінчук, працівник маслозаводу О. І. Грацонь та інші.
В цих успіхах трудящих Ковеля велика заслуга міської партійної організації, в лавах якої налічується близько 4 тис. комуністів.
Надійним помічником її є комсомольська організація, що об’єднує понад 8 тис. юнаків і дівчат. Велику роботу по господарському і культурному будівництву проводить міська Рада депутатів трудящих. Крім відділів, при виконкомі міської Ради працюють 13 позаштатних комісій, які у своїй діяльності спираються на сотні активістів. Міськрада на своїх сесіях і засіданнях виконкому розв’язує всі важливі питання життя і побуту трудящих.
Багато уваги приділяється у Ковелі соціально-культурному будівництву, поліпшенню побутового обслуговування, підвищенню життєвого і культурного рівня трудящих, благоустрою міста. У роки семирічки і нової п’ятирічки особливо широкого розмаху набуло житлове будівництво. В місті зросли цілі квартали з новими багатоквартирними будинками. Щороку тут вводилося в дію в середньому 7—8 тис. кв. метрів житлової площі. В 1968 було здано до експлуатації 6 житлових будинків загальною площею понад 10 тис. кв. метрів. Більш ніж 70 будинків спорудили індивідуальні забудовники. До послуг трудящих понад 100 магазинів, ларків, буфетів, їдалень, майстерень побутового обслуговування. Про розвиток економіки і культури міста, підвищення добробуту ковельчан яскраво свідчить зростання міського бюджету. Якщо в 1964 році він становив 2525 тис. крб., то у 1968 році —вже З 105,3 тис. крб., в т. ч. на освіту було виділено 1 188,2 тис. крб., на охорону здоров’я —1 255,4 тис. карбованців.
Збільшення державних асигнувань на соціально-культурні потреби зумовило дальше розширення мережі лікувальних закладів. У 1961 році в місті було завершено будівництво 2 нових лікарень. Крім того, населення обслуговують 3 поліклініки, онкологічний, шкірно-венерологічний і протитуберкульозний диспансери, дитяча лікарня, пологовий будинок, 2 санепідстанції та інші лікувальні заклади. В 1968 році в них працювало 119 лікарів і 470 чоловік середнього медперсоналу. Пункти охорони здоров’я створено в локомотивному і вагонному депо, а також на ряді інших підприємств.
Великих успіхів досягнуто в розвитку народної освіти. За післявоєнні роки у Ковелі було споруджено нові приміщення шкіл зі спортивними залами і майданчиками. В 1968 році відкрили ще одну школу на 964 місця. В 1968/69 навчальному році в місті було 12 шкіл. З них 8 середніх, в т. ч. 2 школи робітничої молоді і заочна школа. В школах навчається близько 7 тис. учнів і працюють понад 350 вчителів. Тут є медучилище, в якому навчається 600 учнів і працює понад 50 викладачів, і 2 профтехучилища, які готують кадри кваліфікованих робітників. Понад 500 ковельчан навчаються у вузах і технікумах країни. У 8 дошкільних закладах міста виховується 970 дітей.
Зростає мережа культурно-освітніх закладів міста. 1968 року в місті було 4 бібліотеки з книжковим фондом близько 100 тис. примірників. Вони обслуговують понад 8 тис. читачів. Крім того, функціонують 4 бібліотеки на підприємствах, книжковий фонд яких дорівнює близько 20 тис. примірників. Осередком культурно-освітньої роботи є Будинок культури на 650 місць. При ньому працюють гуртки художньої самодіяльності. Значну роботу проводить клуб залізничників.
В місті — 5 кінотеатрів, з них 2 широкоекранні, дитячий і 2 літні. Для любителів спорту — 2 стадіони, спортзал, водна станція, юнацька спортивна школа. Випускники школи не раз завойовували призові місця на обласних і республіканських змаганнях. Витвори рук умільців Ковельської станції юних техніків — моделі штучного супутника Землі «Біп-Біп» і планетного всюдихода — демонструвалися у Москві на Виставці досягнень народного господарства.
Гордістю ковельчан є музей В. І. Леніна, який існує на громадських засадах.
В музеї часто організуються зустрічі з старими більшовиками, відбуваються прийом у піонери, вручення юнакам і дівчатам комсомольських квитків, провадяться уроки з історії СРСР і суспільствознавства для школярів, заняття з слухачами мережі політосвіти. У 1967 році музею було присвоєно звання народного. Він систематично поповнюється експонатами. Тут є чимало цінних подарунків від трудових колективів Ковеля, друзів з Білорусії, Польської Народної Республіки, Куби та інших країн. Музей щороку відвідують тисячі людей, зокрема з навколишніх сіл, інших районів, областей і навіть республік. Частими гостями тут є іноземні туристи. Лише в 1968 році музей В. І. Леніна відвідало майже 12 тис. чоловік.
За роки Радянської влади Ковель невпізнанно змінився. В ньому зросли цілі масиви з 4- і 5-поверховими будинками. Місто прикрасили нові парки, сквери, дедалі більше вулиць вкривається асфальтом. На честь 50-річчя Великого Жовтня споруджено новий міст через р. Турію, на вулицях і в парках висаджено тисячі дерев.
Ще кращим стане місто у недалекому майбутньому. Передбачається оточити його зеленим кільцем, створити штучне водоймище із зоною відпочинку для трудящих. В умовах радянської дійсності змінилися і люди. Понад 15 тис. робітників і службовців трудяться на підприємствах і в установах міста. Серед них — близько тисячі інженерно-технічних працівників, багато з яких — вихідці із робітників і селян, що здобули освіту за Радянської влади.
Завдяки невтомній праці трудящих, великій допомозі Комуністичної партії Ковель перетворився на сучасне соціалістичне місто з розвинутою економікою і культурою.
А. Я. КАЛІЩУК. Я. М. СКУЛИНЕЦЬ, Я. К. СМІЯН
Частина 1Частина 2Частина 3Частина 4Частина 5