Шацьк, Любомльський район, Волинська область (закінчення)
Відбудові й соціалістичному будівництву в Шацьку великі перешкоди чинила банда українських буржуазних націоналістів. В січні 1945 року за допомогою місцевого населення вона була ліквідована. Яскравою демонстрацією відданості трудящих Шацька Радянській владі були вибори до Верховної Ради СРСР, які відбулися в лютому 1946 року. 100 проц. виборців взяли участь у виборах до радянського парламенту і віддали свої голоси за кандидатів блоку комуністів і безпартійних.
В 1947 році у селищі розгорнувся рух за колективізацію сільського господарства. Велику роботу щодо об’єднання селянських індивідуальних господарств у колективні господарства проводили комуністи і комсомольці. Активними організаторами колгоспного руху були колишні члени КПЗУ М. К. Курдзяба, М. К. Бегас, П. Д. Шейеля та інші. У серпні 1947 року в Шацьку був створений колгосп, в який об’єдналося 18 бідняцьких господарств. Він мав 51 га орної землі. Наприкінці 1947 року в колгоспі утворилася партійно-кандидатська група, яка в 1948 році стала парторганізацією. Секретарем її обрали М. К. Курдзябу. В листопаді 1948 року було організовано другий колгосп.
Вже в перші роки колективного господарювання було досягнуто значних успіхів у розвитку виробництва. У колгоспах створили тваринницькі ферми. В 1950 році в них налічувалося 379 голів великої рогатої худоби і понад 110 свиней. У липні 1951 року на базі двох колгоспів було створено одне господарство рослинницько-тваринницького напряму, до якого в 1958 році приєднався колгосп села Мельників.
Артіль, що дістала назву «Україна», стала багатогалузевим господарством. На кінець 1958 року вона мала 1200 голів великої рогатої худоби. Колгосп придбав комбайн, 9 тракторів, 6 вантажних автомашин. Зріс доход артілі, який в 1958 році становив 290,7 тис. крб. За рахунок освоєння боліт на 185 га розширилася площа орних земель.
У наступні роки господарство колгоспу дедалі зростало. Збільшився валовий збір зерна, який у 1965 році становив 6,7 тис. цнт. Поголів’я великої рогатої худоби протягом 1958—1965 рр. зросло на 698 голів, у т. ч. корів — на 140 голів, внаслідок чого доходи від тваринництва збільшилися. Доход колгоспу в 1965 році становив 342,3 тис. крб. Ці досягнення є результатом самовідданої праці колгоспників, великої організаторської роботи партійної організації. Плодотворно позначилися на розвитку колгоспу рішення березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС. У 1967 році доход колгоспу збільшився до 379,2 тис. карбованців.
На початок 1968 року колгосп «Україна» мав 9635 га землі, у т. ч. 1592 га орної. Його машинний парк налічував 13 тракторів, 3 зернові комбайни, 11 вантажних автомашин. Колгосп побудував багато тваринницьких приміщень, обладнаних новітнім устаткуванням. В господарстві працюють 4 комплексні, тракторна і городня бригади.
Головне багатство артілі — люди. Вожаками шацьких трудівників є комуністи. 18 з них зайняті у рільництві, 10 —у тваринництві. Кращі виробничники відзначені урядовими нагородами. Високими врожаями «поліського шовку» — льону-довгунця славиться ланка М. Д. Терети, яка збирає по 6,5 цнт волокна з гектара. У 1966 році ланкова М. Д. Терета була нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора. Медаллю «За трудову доблесть» удостоєно доярку М. К. Бобко і голову колгоспу М. С. Ющука.
Із зростанням виробництва підвищується і добробут колгоспників. Протягом 1964—1967 рр. вартість людино-дня в артілі «Україна» збільшилася у 2 рази і становила 2,15 крб. В особистій власності колгоспників налічується 1321 голова великої рогатої худоби і 1239 свиней. На початку 1968 року 1380 трудівників мали вклади в ощадкасі, загальна сума яких становила 487 тис. крб. 455 ветеранів колгоспного виробництва одержують пенсії.
В Шацьку швидкими темпами розвивається місцева промисловість. У перші післявоєнні роки тут працювали лише невеликі цехи райпромкомбінату — млин олійниця і деякі інші. Через деякий час стали до ладу меблевий, столярний, лісопильний, черепичний та цегельний цехи. Збільшилася і чисельність робітників на підприємстві. Якщо в 1950 році тут працювало 55 чоловік, то у 1967 році — вже понад 200. Вартість валової продукції комбінату зросла з 55,9 тис. крб. у 1950 році до 612,3 тис. крб. у 1967 році.
Значним підприємством є Шацький лісгоспзаг, який налічує 18 тис. га лісу. Тут працює 397 чоловік. У 1968 році лісгоспзаг поставив 17 900 куб. метрів деревини і виробив товарної продукції на 481 200 крб. На базі шацьких озер загальною площею 7,5 тис. га (Люцемир, Чорне, Пісочне, Кримне, Світязьке, Пулемецьке, Острів’янське та інші) e рибозавод, валова продукція якого постійно зростає. У 1952 році було споруджено рибоконсервний цех, який виробляє понад 250 тис. умовних банок консервів «Шацький частик» на рік. Крім консервів, завод випускає в’ялену,, копчену й морожену рибу, а також постачає містам УРСР велику кількість свіжої риби, щорічний вилов якої — 3 тис. цнт різних порід. Валова продукція підприємства на рік в середньому становить 110—120 тис. крб. У 1967 році воно перевиконало річний план. Рибозавод також вирощує мальків для зариблення озер. Щорічно мільйони мальків, вирощених у питомнику «Ладинка», запускають у шацькі озера.
У селищі є відділення «Сільгосптехніка», яке обслуговує машинний парк навколишніх колгоспів. Колектив відділення спільно з механізаторами артілей готує сільськогосподарську техніку, допомагає добувати і вивозити торф на поля, а також осушувати та освоювати заболочені землі. Значну допомогу колгоспам у будівництві виробничих, культурно-побутових та житлових приміщень подає Шацька міжколгоспна будівельна організація, створена у 1957 році. В 1966 році тут працювало 1200 робітників та службовців і було виконано різних робіт на 1 млн. 456 тис. крб. У 1967 році ця організація завершила будівництво міжколгоспного будинку відпочинку «Лісова пісня» і турбази на озері Світязькому. У 1968 році вона виконала будівельних робіт на 1 млн. 550 тис. крб. і здала до експлуатації багато корівників, зерносховищ, ясел, клубів та інших об’єктів. Одним з важливих підприємств селища; пекарня, яка щодоби випікає до 10 тонн хлібобулочних виробів і забезпечує своєю продукцією близько 20 сіл. У Шацьку працюють також ряд цехів Любомльського комбінату побутового обслуговування та райхарчокомбінату.
На промислових підприємствах Шацька широкого розмаху набуло соціалістичне змагання. Душею всіх починань за збільшення виробництва продукції є партійні організації. Протягом кількох років першість у соціалістичному змаганні тримає райпромкомбінат. За високі виробничі показники на честь XXIII з’їзду КПРС чотирьом бригадам його присуджено звання колективів комуністичної праці. Колектив райпромкомбінату успішно виконав соціалістичні зобов’язання, взяті ним до 50-річчя Великого Жовтня, і 23 жовтня рапортував про дострокове завершення річної виробничої програми. Підприємству вручено пам’ятний Червоний прапор райкому КП України і райвиконкому, а п’ять передовиків виробництва нагороджено значком «Відмінник соціалістичного змагання». Кращим виробничником відділення «Сільгосптехніка» є екскаваторник С. А. Забродоцький, який був удостоєний ордена Трудового Червоного Прапора. Добре працює і токар комуніст Д. М. Ковальчук, якого обрано депутатом селищної Ради. У 1968 році його було відзначено дипломом ВДНГ СРСР.
За роки Радянської влади змінилося обличчя Шацька. З відсталого поліського -села він перетворився на селище міського типу з сучасними будинками і впорядкованими вулицями. Протягом 1945—1967 років тут споруджено 77 будинків за рахунок держави і 551 індивідуальний житловий будинок. Селище електрифіковано і радіофіковано, з 1966 року воно підключено до державної електромережі.
До послуг трудящих — 22 торговельні заклади, в т. ч. сільунівермаг. Рік у рік зростає купівельна спроможність населення. Якщо в 1958 році тут було продано різних товарів на 730 тис. крб., в 1965 році —на 1366,8 тис. крб., то в 1967 році — на 1914 тис. крб. Це свідчить про невпинне зростання добробуту робітників, колгоспників, сільської інтелігенції. В їх користуванні багато радіоприймачів, телевізорів, холодильників, пральних машин, мотоциклів, велосипедів тощо. В селищі налічується 9 підприємств громадського харчування, в т. ч. чудовий ресторан «Голубі озера». В ньому працює ветеран громадського харчування, заслужений працівник радянської торгівлі Є. Я. Дідур, яка користується великим авторитетом серед населення. Тут є відділення зв’язку, телеграф, телефон, перукарня, лазня.
За роки Радянської влади в Шацьку багато зроблено для охорони здоров’я трудящих. В селищі працює районна лікарня на 75 ліжок. На варті охорони здоров’я — близько 100 медпрацівників, у т. ч. 13 лікарів і 78 працівників середнього і молодшого медперсоналу. Бездоганною і багаторічною працею велику повагу серед трудящих Шацька заслужила медсестра Т. І. Мацак, яку в 1967 році обрали депутатом селищної Ради.
Великі зміни сталися і в культурному житті. Протягом перших післявоєнних років в селищі було ліквідовано неписьменність. З 1949 року тут працює середня школа, яка міститься у новому двоповерховому будинку. В 1954 році відкрилася восьмирічна вечірня, а з 1955 року —середня школа робітничої та сільської молоді. В 1966/67 навчальному році в школах Шацька налічувалося 678 учнів і працювало 46 вчителів.
В 1963 році у Шацьку відкрили технікум лісового господарства. Базою для нього є місцевий лісгоспзаг. Технікум має бібліотеку і гуртожиток на 290 місць. У 1967/68 навчальному році в його стінах набували професії 342 юнаки і дівчини. Педагогічний колектив технікуму, який очолює комуніст В. В. Сулько, докладає багато зусиль, щоб озброїти молодь знаннями. За самовіддану працю В. В. Сулька нагороджено орденом «Знак Пошани» і п’ятьма медалями ВДНГ СРСР, а також присвоєно йому звання заслуженого лісівника УРСР. Для дітей дошкільного віку створено два дитячі садки на 75 місць, які містяться в добре обладнаних приміщеннях. Понад 15 років виховує дошкільнят комуніст В. Ю. Вишневська. За багаторічну й сумлінну працю на педагогічній ниві її нагороджено орденом «Знак Пошани». Багато жителів Шацька здобули вищу й середню освіту і тепер працюють на різних ділянках комуністичного будівництва.
Своє дозвілля трудящі Шацька проводять в Будинку культури. Його зал вміщує 400 чоловік. Тут завжди можна подивитися кінофільми, послухати лекцію або виступ митців. При Будинку культури працюють гуртки художньої самодіяльності — хоровий, драматичний, хореографічний і вокальний. Учасники художньої самодіяльності виступають перед громадськістю селища, а також беруть участь у районних і обласних фестивалях. Великою популярністю користується кіно. Тільки у 1967 році кіносеанси в приміщенні Будинку культури відвідали 74 тис. глядачів. В селищі є 2 бібліотеки — для дорослих і дітей. Книжковий фонд бібліотеки для дорослих становить близько 10 тис. примірників. В 1967 році вона обслужила понад 1350 читачів. Свідченням зростання політичного й культурного рівня населення є передплата періодичної преси. У 1965—1968 рр. на кожні 1000 чоловік припадало в середньому 950 примірників газет і журналів.
Рік у рік у Шацьку зростають лави комуністів. Партійна організація селища налічує 244 члени КПРС. Вони очолюють боротьбу трудящих за перетворення в життя планів комуністичного будівництва. Важливу роль в житті Шацька відіграє селищна Рада депутатів трудящих, яка складається з 50 депутатів. 4 кращі представники робітничого класу, колгоспного селянства та інтелігенції обрано до районної Ради депутатів трудящих.
В центрі Шацька встановлено обеліск Слави. На ньому викарбувані імена мужніх борців за Радянську владу А. Я. Стадника, С. О. Шковороди, Г. А. Ващука, О. А. Зуба та багатьох інших. Біля підніжжя обеліска завжди свіжі квіти — символ безсмертя тих, хто загинув за справу народу.
Чудові озера, мальовничі краєвиди Шацька відомі далеко за межами Волині. Вони приваблюють сотні людей, які влітку приїздять сюди на відпочинок.
М. К. ГОНТАРЕНКО, П. Н. СЕРПЕНІНОВ