Берегівський район, Закарпатська область
Берегівський район (до 1953 року — Берегівський округ), знаходиться в південно-західній частині Закарпатської області. На півночі він межує з Мукачівським районом, на сході — з Іршавським та Виноградівським, на заході — з Ужгородським районом, на півдні і південному заході проходить кордон СРСР з Угорською Народною Республікою. Площа району — 802 кв. кілометри.
Населення — 80 600 чол., у т. ч.— 53 600 чол. сільського (66 проц.) та 27 тис.— міського (34 проценти). Склад населення — багатонаціональний. Тут проживають представники майже 20 національностей — українці, угорці, росіяни, словаки, чехи, поляки, татари, вірмени, осетини, румуни, турки та інші. Середня густота населення — 100 чол. на і кв. кілометр.
На території району розташоване місто Берегове та 43 сільських населених пункти, підпорядковані 22 сільським і одній міській Радам.
Район вкрито густою сіткою шосейних шляхів. По території району проходить також залізнична лінія Чоп — Батєве — Виноградів та вузькоколійна лінія Берегове — Іршава — Кушниця.
Поверхня Берегівського району має переважно рівнинний рельєф, який на сході переходить в масиви Карпат. По території району протікають ріки Боржава, Тиса, канали Берке та Чорний Мочар. З корисних копалин тут є поліметал Ічні руди, барити, алуніти, вугілля, будівельні матеріали, зокрема перліти.
Берегівський район — один з високорозвинутих сільськогосподарських районів Закарпаття. Тут знаходиться 14 колгоспів, 3 радгоспи та обласна науково-дослідна станція «Велика Бакта». Із загальної площі 64 644 га усіх земель району сільськогосподарські угіддя займають 44 761 га (69 проц.), у т. ч. орні землі — 30 406 га (47 проц.), сади — 1045 га (1,6 проц.), виноградники — 2979 га (4,6 процента). Господарства спеціалізуються на вирощуванні винограду, кукурудзи, пшениці та виробництві тваринницької продукції. Значна увага приділяється вирощуванню кормових, а також технічних культур, зокрема тютюну.
За роки Радянської влади валовий збір зерна зріс з 11,5 тис. до 25,6 тис. тонн. Валовий збір винограду збільшився з 5 тис. тонн у 1960 році до 11,3 тис. тонн у 1967 році.
Важливою галуззю господарства району є тваринництво; тут на 1968 рік налічувалося 26 тис. голів великої рогатої худоби, у т. ч. 11 тис. корів, до 20 тис. свиней, до 30 тис. овець та кіз, до 20 тис. штук птиці.
На 100 га сільськогосподарських угідь у 1967 році було вироблено по 65,2 цнт м’яса, 297,2 цнт молока, 232,3 кілограма вовни.
Для сільського господарства району характерна висока оснащеність механізмами та енергоозброєність основних галузей виробництва. На 1967 рік у районі налічувалося 284 трактори, 68 зернових та 40 силосозбиральних комбайнів, 220 вантажних автомашин та багато іншої техніки. Всі населені пункти Берегівщини електрифіковані та радіофіковані.
В районі працюють 160 спеціалістів сільського господарства, що мають вищу освіту. Голова колгоспу ім. Чапаева І. П. Геревич — кандидат сільськогосподарських наук, голова артілі «Червоний прапор» В. В. Шепа—кандидат економічних наук.
За досягнення в розвитку сільського господарства урядових нагород удостоєно 282 трудівники району, у т. ч. високого звання Героя Соціалістичної Праці — 6 передовиків (бригадир колгоспу ім. Калініна Ю. Ю. Бенедек, бригадири Берегівського винрадгоспу Г. І. Бігарі та Е. Й. Шош, бригадир колгоспу ім. Чапаева К. Й. Чотарі, бригадир колгоспу ім. Леніна П. В. Бочкаі та бригадир колгоспу ім. Енгельса Я. С. Барат), 15 передовиків нагороджено орденом Леніна. Агроном-виноградар районного управління сільського господарства Г. Симканич удостоєний звання заслуженого агронома УРСР.
Значного розвитку набуло промислове виробництво району. В районі налічується 23 промислові підприємства, в т. ч. авторемонтний завод, меблевий комбінат, цегельно-черепичні заводи, майоліковий завод, швейна фабрика, консервний завод, шкірзавод, винзавод. На промислових підприємствах району працює близько 9 тис. робітників. Змаганням за комуністичну працю охоплено 4900 чол.; 1086 з них уже присвоєно почесне звання ударників комуністичної праці.
В районі добре розвинута торгівля. Тут працюють 272 магазини, 11 інших торговельних підприємств та 98 підприємств громадського харчування. Тільки за 1967 рік торговими організаціями міськзмішторгу і рай-споживспілки для населення продано товарів на суму 23,5 млн. карбованців.
Неухильно зростають темпи житлового будівництва району. З 1946 по 1967 рік у селах Берегівщини побудовано 5042 і реконструйовано 2672 будинки. До 1968 року житловий фонд районного центру збільшився майже на 20 тис. кв. метрів.
Високого рівня розвитку досягла народна освіта, культура і охорона здоров’я трудящих району. На 1968 рік тут налічувалась 61 школа, у т. ч. 10 середніх, навчалося 14 092 учні. В районі діє 40 шкіл із угорською мовою навчання, у т. ч. 6 середніх шкіл. В школах району працює 1000 вчителів, 34 з них удостоєно значка «Відмінник народної освіти» та 93 — грамот Міністерства освіти УРСР.
В районі є медичне, професійно-технічне училища, училище механізації сільського господарства, професійно-технічна школа швейників 42 дитячі дошкільні установи.
Серед культосвітніх установ району 43 клуби, Будинок культури, 46 бібліотек (у т. ч. 8 бібліотек відмінної праці) з загальним книжковим фондом майже 300 тис. книг, 51 кіноустановка. В районі діє 258 гуртків художньої самодіяльності, в яких бере участь близько 4 тис. чоловік. При районному Будинку культури є народний самодіяльний театр з двома групами самодіяльних акторів (українська і угорська), а також районний самодіяльний народний естрадний оркестр, вони користуються широкою популярністю за межами району і області.
В районі 13 народних університетів, у т. ч. університети медичних знань, культури, здоров’я тощо, в них набуває знань 780 слухачів.
На належному рівні охорона здоров’я трудящих району. Тут діє районна та 5 дільничних лікарень, тубдиспансер, 3 медичні амбулаторії, 12 фельдшерських здоровпунктів, 40 фельдшерсько-акушерських пунктів та колгоспних пологових будинків, санітарно-епідеміологічна станція. На 1968 рік у районі працювало 96 лікарів та 393 чол. середнього медичного персоналу, у т. ч. 5 відмінників охорони здоров’я. Урядових нагород удостоєно 22 медичних працівники району.
Чимало історико-меморіальних пам’яток Берегівщини пов’язані з революційною боротьбою трудящих Закарпаття. Так, у будинку райвиконкому (вул. Мукачівська № 3) у березні — квітні 1919 року працювала Берегівська Рада робітничих, селянських і солдатських депутатів та її виконавчий орган — директоріум. В числі пам’яток і Робітничий будинок, споруджений на кошти трудящих Берегового. Серед архітектурних пам’яток району — залишки Квасівського замку XVII століття, Берегівський костьол XV століття, церква і дерев’яна дзвіниця в селі Четовому XVII століття, церква в селі Зміївка XVIII століття, церква в селі Берегах XVI—XVII століть, церква в селі Дідовому XIV століття, церква в селі Добросіллі XVI століття, міст через канал Верке в Береговому тощо. Всі вони взяті під охорону держави.
У 1847 році на Берегівщині побував великий угорський поет Шандор Петефі.
Трудящі Берегівщини підтримують міцні дружні зв’язки з багатьма містами нашої Батьківщини, з трудящими країн соціалістичної співдружності. Символом братерського співробітництва трудящих Берегівщини та сусідньої Саболч-Сотмарської області Угорської Народної Республіки є сад «Дружба», закладений на радянсько-угорському кордоні 29 березня 1960 року радянськими та угорськими садівниками.
До 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції в районі введено в дію майоліковий завод, відкрито торговельний пасаж «Дитячий світ», завершено будівництво торговельного ряду Берегівського міськзмішторгу, впорядковано набережну каналу Берке. Велику роботу проведено по впорядкуванню вулиць, закладці парків, садів та скверів.