Мужієве, Берегівський район, Закарпатська область
МУЖІЄВЕ — село, центр сільської Ради, розташоване вздовж шосейної дороги Ужгород— Рахів за 7 км від Берегового, за 2 км від найближчої залізничної станції Боржава. Населення — 2180 чоловік. Сільраді підпорядковане село Боржава.
У селі знаходиться Мужіївський винрадгосп та садово-виноградна бригада колгоспу «Червоний прапор».
За вирощування високих врожаїв винограду (по 70—80 цнт з га) орденами і медалями Радянського Союзу нагороджено 36 чол., у т. ч. М. Б. Барга, Е. І. Домокош, І. К. Кенейз, Е. М. Левринц, М. Г. Матей, М. О. Міклош — орденом Леніна.
За садово-виноградною бригадою колгоспу «Червоний прапор» закріплено понад 250 га виноградників та 140 га саду. Бригада колгоспу має свій кар’єр бутового каменю.
У Мужієвому дві восьмирічні школи — українська і угорська, вечірня середня школа сільської молоді, дитячий садок, дитячі ясла, клуб, бібліотека, кіноустановка, пологовий будинок, фельдшерсько-акушерський пункт. За роки Радянської влади середню освіту здобуло 120 чол., вищу освіту — 22 чоловіки.
До послуг трудящих села 6 крамниць, їдальня, перукарня, шевська майстерня.
На території села знайдено знаряддя праці та прикраси епохи міді (ІІІ тисячоліття до н. е.) та бронзовий скарб доби пізньої бронзи (кінець II тисячоліття нашої ери). Біля костьол а XIII— XV століть виявлено сліди слов’янського поселення X—XII століть. Вперше село згадується в письмових документах 1232 року. В 1566 році Мужієве було зруйноване татарами, а в 1657 році — польською шляхтою. Раду робітників, селян і солдатів у селі було створено у квітні 1919 року.
Місцева організація КПЧ розпочала діяльність у 1921 році. Під її керівництвом виноградарські робітники брали активну участь у загальних страйках, зокрема 1925, 1929, 1935, 1936 років.
26 жовтня 1944 року Мужієве було визволене від фашистської окупації. 12 юнаків села пішло добровольцями до лав Червоної Армії.