Хустський район, Закарпатська область
Хустський район (до 1953 року — Хустський округ) розташований у південно-західній частині Закарпатської області, межує на півночі з Міжгірським, на сході— з Тячівським, на заході — з Виноградівським та Іршавським районами. На півдні району проходить кордон СРСР з Соціалістичною Республікою Румунією. Район утворений у 1944 році. Площа — 1 тис. кв. км., або дванадцята частина площі області. Населення — 113,8 тис. чол., з яких 78 проц.— сільське. Середня густота населення — 114 чол. на 1 кв. км. Належить до густонаселених районів не тільки області, але й країни, бо має сприятливі рельєфно-кліматичні умови.
На території району — місто Хуст та 57 сільських населених пунктів, які підпорядковані 21 сільській Раді депутатів трудящих.
Близько 60 проц. території району займають гори, що на південному сході та на південному заході утворюють вузькі коридори, низовини, по яких протікають ріки Тиса і Ріка.
Хустський район добре забезпечений всіма видами транспорту: залізничним, автобусним, які зв’язують його з обласним центром та з усіма містами області. Автобуси курсують по 23 маршрутах, що з’єднують всі села району з містом Ху-стом. Встановлено автобусний зв’язок зі Львовом та Івано-Франківськом. Через район проходять залізнична лінія Ужгород — Солотвина, шосейні шляхи Ужгород — Рахів та Хуст — Міжгір’я.
Територія району багата корисними копалинами: покладами кам’яної солі (Олександрівка), ртутної руди (Вишкове), а також будівельними матеріалами, андезитами, вапняками (Рокосів, Вишкове, Крива, Драгове), що мають промислове значення.
В районі працюють 9 колгоспів, радгосп, за якими закріплено 62,5 тис. га сільськогосподарських угідь. Близько 40 проц. території району зайнято лісами. Основною зерновою культурою є кукурудза, якою в 1967 році засіяно близько 20 проц. всієї площі орних земель. Під картоплею було зайнято 22 проц. орних земель. Крім того, в районі вирощують овочеві культури, головним чином капусту, помідори, огірки, а також тютюн.
В колгоспах і радгоспі є 129 тракторів, 28 комбайнів, 156 автомашин та багато іншої техніки. Значно зросли виробництво і використання органічних та мінеральних добрив. Це збільшило врожайність зернових, фруктів, овочів, підвищило виробництво молока і м’яса. Середній урожай зернових за 1961 —1967 рр. становив по 26 цнт, кукурудзи — 40, картоплі — 90, овочів — 120, фруктів — по 30 цнт з кожного гектара.
Важливою галуззю сільського господарства району є тваринництво. На перше січня 1968 року по всіх категоріях господарств району налічувалося 30,8 тис. голів великої рогатої худоби, в т. ч. 15 тис. корів; 15,2 тис. свиней, 18,3 тис. овець. Неподільні фонди колгоспів району на 1 січня 1968 року становлять 10,4 млн. крб. В колгоспах широко розвинуті такі промисли, як лозоплетіння (виготовлення з лози корзин та обплітання бутелів), виробництво жіночих сумок з кукурудзяного листя, виробництво канви для вишивання, випалювання вапна, в двох колгоспах працюють заводи по виробництву цегли.
За успіхи, досягнуті у виробництві сільськогосподарської продукції, високого звання Героя Соціалістичної Праці удостоєні 2 передовики колгоспного виробництва, 100 чол. нагороджено орденами і медалями, у т. ч. 6 — орденом Леніна.
Промисловість зосереджена головним чином у Хусті. В районі працює 20 промислових підприємств, 7 будівельних організацій, 4 транспортні, 3 шляхові та одне підприємство зв’язку, в яких зайнято понад 10 тис. робітників та інженерно-технічних працівників. Підприємствами району в 1967 році випущено продукції на 35,5 млн. крб., у т. ч. надпланової на 2,7 млн. крб. У порівнянні з 1946 роком кількість робітників зросла в 10 разів, а випуск продукції — в 100 разів.
Найбільшими підприємствами району є меблевий комбінат, фетрофільцева і взуттєва фабрики, цегельно-черепичний, щебеневий, каменедробильний і керамічний заводи, фабрика спортивно-галантерейних виробів, Теребле-Ріцька ГЕС, лісокомбінат. У ювілейному 1967 році стали до ладу автозаправочна станція, новий райпромкомбінат, хлібозавод. Розпочав роботу будівельний трест «Хустхімбуд».
В роки п’ятирічки у районі стануть до ладу нові підприємства. Тепер йде будівництво плодоконсервного заводу, ртутного гірничо-металургійного комбінату, полігону залізобетонних блоків, нових цехів фетрофільцевої фабрики, меблевого комбінату, механічного заводу. В найближчий час намічено також спорудити завод поліхлорвінілової плівки та виробів з неї.
На промислових підприємствах працює 480 передовиків виробництва, ударників комуністичної праці, 35 з них нагороджено орденами та медалями.
Важливе місце в районі посідає лісове господарство. Промислове значення має бук і смерека. Крім того, вирощуються ялина, ясен, явір, дуб, граб. Щорічно для відновлення лісових масивів насаджуються сотні гектарів молодих дерев. Лісничого Драгівського лісництва І. І. Апшая удостоєно почесного звання заслуженого лісовода Української РСР.
В районі діють 272 торговельні підприємства, 100 підприємств громадського харчування, 82 майстерні, цехи та ательє побутового обслуговування. Товарообіг становить в рік понад 30 млн. крб. Широкого розмаху набрало будівництво. В селах району з 1945 по 1966 рік споруджено понад 11 тис. нових будинків.
Для медичного обслуговування населення є районна лікарня, 7 дільничних лікарень, протитуберкульозна лікарня, в яких налічується 525 ліжок; 6 амбулаторій і 30 фельдшерсько-акушерських пунктів, 8 здоровпунктів на промислових підприємствах; санаторій «Шаян». В медичних закладах у 1967 році працювало 115 лікарів та 575 чоловік середнього медичного персоналу. В 1969 році буде введено у дію приміщення нової районної лікарні на 240 місць.
Широкого розвитку набула народна освіта. Якщо до Радянської влади в Хустському окрузі була тільки одна середня школа (гімназія), то у 1968 році в районі працювало 18 середніх та 59 восьмирічних і початкових шкіл, з них 4 школи-інтернати. В школах навчається понад 21 тис. учнів. Свої знання їм передають 1370 вчителів, у т. ч. З заслужені вчителі школи УРСР і 62 відмінники народної освіти. Серед них 2 нагороджено орденом Леніна.
Докорінні зміни відбулися і в культурному житті трудівників району. Свій відпочинок вони проводять у Будинку культури та 35 клубах. До їх послуг 44 бібліотеки з книжковим фондом 322 тис. книг, історико-краєзнавчий музей ім. Д. Вакарова, картинна галерея, амфітеатр, 50 кіноустановок, у т. ч. 16 широкоекранних. В районні працюють 200 гуртків художньої самодіяльності, в роботі яких бере участь 4 тис. любителів-аматорів. Працює також 18 народних університетів, 14 університетів педагогічних знань для батьків. Велику культурно-освітню роботу проводять музеї та музейні кімнати, кімнати бойової слави та інтернаціональної дружби, яких створено понад 20. Трудящі району у 1968 році передплачували 98,5 тис. примірників газет і журналів.
З кожним роком зростають грошові вклади населення до ощадних кас. Кількість вкладників з 1955 по 1968 рік зросла з 5,2 тис. чол. до 12 250 чол., а сума заощаджень збільшилась з 0,6 до 7 млн. крб. За роки Радянської влади на свої заощадження трудящі району придбали понад 150 легкових автомобілів, 2 тис. мотоциклів, понад 2,6 тис. телевізорів, 11 тис. радіоприймачів та багато інших товарів.
Керівною силою у здійсненні завдань комуністичного будівництва є районна партійна організація, яка налічує у своїх лавах 2 тис. комуністів. Бойовим помічником партійної організації є комсомол. 140 первинних комсомольських організацій об’єднують понад 8 тис. членів ВЛКСМ.
Хустський район за успішне виконання соціалістичних зобов’язань на честь 50-річчя Радянської влади нагороджений пам’ятним Червоним прапором Закарпатського обкому КП України, облвиконкому та облпрофради.
Серед пам’яток археології, історії, архітектури на території району є поселення доби неоліту у Вишковім, доби бронзи у Велятині і Рокосові (III та II тис. до н. е.) а в с. Ізі —два могильники карпатських курганів (І—III ст. н. е.), дерев’яні церкви в селах Стеблівці (1643 р.), Крайниковому (1662 р.), Олександрівці (І пол. XVII століття), Сокирниці (1 пол. XVIII століття), Даниловому (1779 р.).
На території району є чимало пам’яток природи: вікових дерев, трав’яних рослин, які мають наукове і екзотичне значення. В селі Крайниковому ростуть 4 дуби віком понад 300 років, недалеко від Хуста, в урочищі Кіреш — зарослі вузьколистого нарцису на площі 15 га. У верхів’ях річки Городилівки, в мальовничому куточку місцевості, рідкісне явище природи — водопад, а в північно-східній частині району одне з найбільших штучних водоймищ у Карпатах «Вільшанське», яке утворилося після побудови греблі Теребле-Ріцької ГЕС.