Словник історичних термінів, понять і назв одиниць виміру та монет, які вживалися на Закарпатті
А
Аграрії, аграрники — члени та прихильники урядової буржуазної партії в Чехословаччині.
Аков — одиниця виміру сипучих і рідких тіл, дорівнює 111 літрам.
Акційні комітети, комітети дії — створювалися в 30-х роках XX століття з представників трудящих. Вони керували боротьбою проти єкзекуцій, репресій та інших насильницьких дій буржуазного уряду.
Б
Братіславська міра (пожонська чи пресбурзька міра) — одиниця виміру ваги сипучих тіл, дорівнює приблизно 48,5 кілограма.
В
Вармедь — угорська назва комітату.
Вармедьщина —- трудова повинність населення по ремонту шляхів та різних державних споруд у межах комітату.
Верховинська акція (акція Бгана) — заходи угорського буржуазного уряду, скеровані на укріплення свого панування на Закарпатті. Для цього частині селян через «Експозитуру гірських районів» надавалися в оренду невеликі ділянки землі. Сюди ж відносяться і споживчі, кредитні, молочарські та інші товариства, які створювалися по селах з метою відвернення бідноти від революційної боротьби. На цих діях наживалися багатії.
Віко — одиниця виміру рідких і сипучих тіл. Дорівнює 32 літрам, або 25 кг зерна. Деколи вживалася для визначення площі землі (близько 300 кв. сажнів).
Г
Гайдуки — наглядачі, осавули. В Угорщині і на Закарпатті вони виконували обов’язки поліції при дворах феодалів чи вищих урядовців.
Гальба — одиниця виміру рідини і сипучих тіл (1 літр). 32 гальби складали одне віко.
Гелер — одна сота чеської крони.
Гольд, угор — одиниця виміру землі. Звичайний гольд має 1200 кв. сажнів (0,432 га), а кадастральний — 1600 кв. сажнів (0,576 га).
Горожанська школа — неповна середня школа за часів чехословацького буржуазного режиму. Готувала чиновників, писарів, продавців тощо.
Гульден — золота монета старої Німеччини і сусідніх з нею країн.
Д
Декретум унікум — королівський декрет від 1351 року, за яким в Угорщині мали право володіти землею тільки феодали (дворяни). За цим декретом селяни змушені були виконувати на користь феодала різні повинності.
Ділець — див. телек.
Домен — особисте земельне володіння великого феодала або короля.
Домінія, латифундія — певна територія з містами і селами, що належала великому феодалу або державі. На Закарпатті існували: Ужгородська, Великобичківська, Мармароська державні домінії, Мукачівсько-Чинадіївська домінія графа Шенборна та ряд інших.
Донація — надання королем тому чи іншому феодалу за «вірну службу» на вічне користування маєтку разом з навколишніми містами і селами.
Е
Екзекуції — відбирання у селян майна за невиплату податків чи боргів.
Експозитура гірських районів — відділення міністерства землеробства Угорщини, яке здійснювало на Закарпатті заходи Верховинської акції.
Ерар, казна — держава в розумінні юридичного власника території, майна.
Ерарні ліси — державні ліси, вони займали 40 проц. всієї території Закарпаття.
Ж
Желяри, малодомкарі — феодально залежні селяни, які не мали земельного наділу, а лише житло. А піджеляри — ще бідніші селяни, що не мали навіть власного житла.
Жупа, комітат — одиниця адміністративно — територіального управління, введена в Угорщині у XIII столітті. На Закарпатті було 4 жупи: Березька, Мармароська, Угочанська, Ужанська. В 1928 році вони були ліквідовані.
Жупан, ішпан — керівник жупи. Його призначав король з представників вищої аристократії. Окремі з них, як граф Шенборн, одержували цю посаду спадково.
І
Ірташі — див. копаниці.
Іца — одиниця місткості рідини, дорівнює 0,846 літра.
Ішпан — див. жупан.
Й
Йоббаді, газди — феодально залежні селяни з невеликим наділом землі.
К
Кадастр, готар — територія всіх земельних угідь, що належала до того чи іншого населеного пункту.
Кантори — див. півцеучителі.
Каплуни — однорічні кури, здебільшого — півні. У середньовіччі їх здавали феодалам як натуральну данину.
Каштелян — начальник (комендант) феодального замку. Пізніше — начальник тюрми.
Камеральна домінія — маєток, що належав казні (у середньовіччі — фактично королівській родині).
Канторський грош — податок на користь півцеучителів (канторів).
Ключі — частини домінії або ділянки земель урбаріальної общини.
Коблик — одиниця виміру землі (1200 кв. сажнів), сипучих тіл (100 кг зерна), рідини (126,76 літра). Кобликом рахували також 3000 кущів виноградної лози. Коблик ототожнюється з гольдом.
Коблина — натуральний податок з населення на користь церкви (зерно, сіно, дрова тощо).
Комасація — розмежування поміщицьких земель від селянських та зведення останніх в один масив. У результаті комасації, проведеної в 1850—1870 рр., кращі селянські землі перейшли до поміщиків.
Комітатське зібрання — дорадчий орган при жупані (ішпані), до його складу входили переважно заможні кола населення.
Комітатське управління — адміністративний орган влади в комітаті, який складався з 30—40 чол. (жупан, окружні начальники, секретар, касири, землеміри, збирачі податків та інші).
Компосесорати — спільні дворянські і державні володіння тими чи іншими населеними пунктами, землями та лісами.
Контрактуялісти (до них належать також куріалісти, таксалісти, куріальні батраки, майоратні желяри, коморники) — розорені ще при феодалізмі селяни. Своєї землі вони не мали і після скасування кріпацтва її не одержали.
Копаниці, ірташі — освоєні селянами землі, які раніше лежали пусткою чи були зарослі чагарниками і не використовувались.
Копач, копаш — одиниця виміру площі виноградників (приблизно 94—100 кв. сажнів).
Корона (крона) чеська — монета, ділиться на 100 гелерів.
Косаш — одиниця виміру площі сінокосу, яку міг викосити косар за один день (800—1200 кв. сажнів).
Крейцер — дрібна австрійська розмінна монета (одна сота гульдена).
Курія — в середньовіччі рада при особі короля чи архієпіскопа. На Закарпатті, як і в Угорщині, це слово мало ще інше поняття: шляхетський двір чи садиба, що належали дрібним шляхтичам.
Куруци — учасники селянських повстань і визвольної війни угорського народу в 1703—1711 рр.
Л
Латифундія — див. домінія.
Легіонери — солдати і офіцери чехословацьких військових формувань. Легіонери, які селилися на Закарпатті, одержували земельні ділянки і були опорою чеських імперіалістів.
Лібертини — феодально-залежні селяни, за службу королям в XIV—XVII століттях одержували землю і звільнялися від феодальних повинностей. У XVIII столітті ця група селян була насильно закріпачена.
Ліцитація — продаж майна боржників з аукціону.
Локоть — міра довжини (0,591 метра).
М
Майорати, фідеїкоміси — неподільні поміщицькі маєтки, які переходили в спадщину від батька до старшого сина.
Малодомкарі — див. желяри.
МСП — Міжнародна соціалістична партія Підкарпатської Русі, створена в 1920 р.
Н
Народні комітети — перші органи влади трудящих на Закарпатті, почали нелегально виникати в 1944 році в окремих селах, охоплених партизанським рухом. Після визволення Закарпаття утворилися в усіх містах і селах.
Народні школи — восьмикласні державні школи. Виникли в кінці XIX століття. Давали початкову освіту. За часів панування на Закарпатті чеської буржуазії такі школи з чеською мовою викладання відкривалися майже в кожному селі.
Натуралії — натуральні повинності селян на користь феодала.
Немеші — дрібні дворяни, шляхтичі. Ця категорія дворянства поступово розорялась, кількість їх зменшувалась.
Нотарі — чиновники Австро-Угорщини і буржуазної Чехословаччини, які стояли на чолі великого села чи групи сіл. Призначалися урядом.
О
Око — міра рідини і сипучих тіл (близько 1,31 кг).
Ораниця — орна земля.
Осадники — поселенці на спустілих землях.
П
Палатин — резиденція угорського короля. Так називали і тих великих феодалів, які заміщали в цих резиденціях короля на час його від’їзду.
Пенге — угорська грошова одиниця (з 1927 до 1946 року)
Півцеучителі, кантори — дяки, які, крім церковної служби, навчали дітей.
Піджупан — помічник жупана (ішпана).
Пінт — одиниця виміру рідини, зокрема вина й горілки, дорівнює від 0,47 до 0,68 літра.
Порція — державний податок часів середньовіччя, який збирався від кожного селянського двору.
Представництва — дуже обмежені виборні органи місцевого самоврядування, введені за часів панування на Закарпатті угорської і чеської буржуазії.
Прут, пруг — міра довжини, приблизно 2—2,5 сажня.
Р
Реманенції — лишки землі (орна земля, сіножаті, пасовиська, ліси), які утворилися під час проведення комасації. Ці штучні лишки переходили до рук поміщиків або передавалися селянам за додатковий викуп.
Реферати — відділення цивільного управління Підкарпатської Русі в роки панування чехословацької буржуазії.
Решткові маєтки — утворилися під час т. зв. земельної реформи 1919—1921 рр. До них включали найкращі земельні угіддя. Ці маєтки чехословацькі власті віддавали безкоштовно або за низьку плату панівній верхівці — аграрникам, куркулям, українським буржуазним націоналістам та іншим.
Роковина — обов’язкова повинність селян на користь уніатської церкви (обробіток церковної землі руками і тяглом селян). Діяла з XVIII століття до визволення Закарпаття від фашистських окупантів.
С
Сабодаші — див. слободники.
Сегрегація — відокремлення урбаріальних лісів і пасовиськ від поміщицьких. Як і комасація, проведена в 1850—1870 рр. і здійснювалась в інтересах панівних класів. Внаслідок сегрегації селяни по суті позбавлялися права на користування випасами, лісовими угіддями, водопоями тощо.
Сервітути — ліси, пасовиська, водопої, проїзні шляхи та інші угіддя, насильно відібрані в селян і передані поміщикам. За угорським законом від 1853 року, селяни могли сервітути викуповувати.
Сільські комітети, управи, уряди — адміністративне виборне управління на селах. Запроваджені в період Чехословацької буржуазної республіки. На чолі комітету стояв староста.
Скультети — грамоти, які видавали феодали своїм підлеглим на право заселяти спустілі села чи засновувати нові поселення в тій чи іншій місцевості.
Слободники, сабодаші — селяни, які за старанну службу феодалу звільнялися від феодальних повинностей і мали право володіти землею. Протягом XVIII—XIX століть ця група селянства поступово позбавлялася своїх прав і знову попадала в кріпосницьку залежність.
Солтиси, шолтеси — довірені особи феодала. За дорученням феодалів вони засновували вербованими людьми нові села або заселяли ними опустілі села. Солтиси одержували кращі землі, на 10— 16 років звільнялися від феодальних повинностей та інших податків.
Соляна камора — урядова установа, яка здійснювала ко ролівську монополію на добування і продаж солі на Мармарощині.
Староста — урядова особа на селі. Спочатку призначався феодалом, а після урбаріальної реформи обирався раз на рік.
Суха корчма — середньовічний податок з селян, які не купували поміщицького вина. Виплачувався три рази на рік.
Т
Таксалісти — залежні селяни, які не користувалися земельними наділами, а лише садибою, за що платили поміщику т. зв. «таксу» або відробляли панщину. Після ліквідації кріпосництва ця група селян землі не одержала.
Телек, ділець — ділянка сільськогосподарських угідь, що належала селянину. Розміри телека в різних місцевостях Закарпаття були неоднакові. За урбаріальною реформою XVIII століття телек дорівнював 32 гольдам. Розорені селяни мали лише частину телека — 0,5, 0,25 тощо.
У
Угор — див. гольд.
Ужгородське окружне поземельне управління — створене в 1919 році для проведення т. зв. земельної реформи. Йому підпорядковувались Ужгородський, Мукачівський, Хустський, Сва-лявський і Севлюський «поземельні комісаріати».
Урбар, урбарій — документ, який визначав розміри повинностей селян на користь феодала. Незалежно від цього документа поміщики на свій розсуд часто збільшували розміри панщини.
Урбаріальна власність — колективна власність т. зв. урбаріальної общини на земельні угіддя.
Урбаріальна реформа Марії-Терезії — була проведена в Угорщині і на Закарпатті в 1764—1772 рр. Вона визначила норми взаємовідносин між поміщиками і кріпаками. Згідно з цією реформою селянська родина повинна була відробити на рік 104 дні пішої панщини або 52 дні з тяглом. Крім відробітків, кріпаки ще платили натуральні і грошові податки.
Урбаріальні общини — форма колективної власності жителів села на земельні угіддя, що утворилася внаслідок урбаріальної реформи 1764—1772 рр. На Закарпатті ці общини існували аж до возз’єднання його з Радянською Україною. В складі власників цих земельних угідь були лише ті селяни, які одержали землю за урбаріальною реформою.
Урядові комісари — державні чиновники, які призначалися чехословацьким буржуазним урядом замість розпущених сільських або міських представництв.
Ф
Фари — попівські маєтки.
Фідеїкаміси — див. майорати.
Філер — дрібна угорська монета (одна сота форинта).
Фінансова дирекція — установа, яка здійснювала контроль за виконанням місцевих бюджетів і збиранням податків з населення.
Фінансова сторожа — в Чехословацькій буржуазній державі озброєна прикордонна охорона, створена для боротьби з контрабандистами. На Закарпатті вона використовувалась і для боротьби з революційним рухом.
Фіск — державна казна.
Форинт — золота грошова одиниця Угорщини XVIII— XX століть. В XVI—XVIII століттях вживався флорин, який дорівнював німецькому гульдену.
X
Харчова акція — заходи чехословацького буржуазного уряду в період світової економічної кризи (1929—1933 рр.), які полягали в тому, що голодуючим видавали талони на одержання страви або деяких продуктів. Урядовці нерідко постачали населенню недоброякісні продукти і з цього наживалися. А буржуазні і дрібнобуржуазні партії використовували «харчові акції» для натиску на трудящих.
Ц
Цивільне управління Підкарпатської Русі — вищий державний адміністративний орган на Закарпатті, який існував з 1920 по 1928 рік, а потім був замінений крайовим управлінням. На чолі цього органу стояв віце-губернатор, якого призначав уряд.
Ш
Шнур — одиниця міри довжини, дорівнює близько 23 м.
Штолові доходи — побори уніатських попів за хрещення дитини, вінчання, похорон тощо.
Ю
Юста — одиниця виміру рідини (приблизно 0,846 літра).
Я
Яраш — територія кількох сіл, де влада належала нотарському управлінню на чолі з нотарем.