Іршавський район, Закарпатська область
Іршавський район (до 1953 року — округ) знаходиться у центральній частині Закарпатської області. На сході він межує з Міжгірським, на південному сході — з Хустським, на півдні та південному заході — з Виноградівським та Берегівським, на заході — з Мукачівським і на півночі — з Свалявським районами Закарпатської області. Він відноситься до передгірських районів області. Територія південно-західної частини району — це долина річок Боржави і Іршавки, а інша частина — передгір’я та гірська місцевість.
Площа району — 943 кв. км, населення — 91 тис. чоловік. Сільського населення в районі — 93,4 процента. Середня густота населення — 96,3 чол. на 1 кв. кілометр. В районі густа сітка шляхів сполучення: залізничні лінії Берегове — Кушниця та Виноградів — Кушниця, шосейні дороги Мукачеве — Хуст, Берегове — Кушниця, Кушниця — Свалява, Іршава — Довге — Хуст. На території району налічується 50 сільських населених пунктів, підпорядкованих одній селищній та 20 сільським Радам.
В районі 94,3 тис. га землі, з них ріллі — 11,8 проц., багаторічних насаджень — 5,5, сінокосів — 7, пасовиськ — 10, лісів — 53,5 процента.
В районі — 12 колгоспів, що спеціалізуються на садівництві, виноградарстві, овочівництві, м’ясо-молочному тваринництві. З 1953 по 1967 рік площа під виноградниками зросла в 6,9 раза, площа під садами — в 2,3 раза. З 1953 року валовий збір винограду в районі збільшився з 3 до 85,5 тис. цнт, валовий збір зерна — відповідно з 93 до 107 тис. центнерів. Основними зерновими культурами є кукурудза, пшениця, жито, овес. Серед технічних культур найбільшу площу займає тютюн. Важливою галуззю господарства району є тваринництво. Поголів’я худоби в районі зросло з 1953 по 1967 рік більш як у 2 рази. На 100 га сільськогосподарських угідь у 1968 році припадало 34 голови великої рогатої худоби, у т. ч. корів — 12, свиней — 33, овець — 58. На 100 га сільськогосподарських угідь у 1967 році в колгоспах району вироблено по 44,4 цнт м’яса, 210,6 — цнт молока, 104,4 кг вовни.
Всі населені пункти району, підприємства і колгоспи електрифіковано і радіофіковано.
Міцна дружба зв’язує колгоспників артілі «За нове життя» села Білок, трудівників полів Східно-Словацького краю Чехословацької Соціалістичної Республіки та Саболч-Сатмарської області Угорської Народної Республіки. В селі створено куток інтернаціональної дружби.
За роки Радянської влади на території району створено 18 промислових підприємств, у т. ч. підприємства союзного і республіканського значення: Іршавський абразивний завод, Ільницький завод машинобудівних вузлів, Кушницький лісокомбінат, Іршавський комбінат гнутих меблів, Ільницьке шахтоуправління, Приборжавський вапняний завод, Іршавський винний завод, Іршавська ткацька фабрика, Іршавський верстаторемонтний завод. Всього в промисловості працює понад 5 тис. чоловік. Загальний обсяг промислової продукції в 1967 році становив 25,8 млн. карбованців. За самовіддану працю урядових нагород удостоєно 162 трудівники району.
Невпинно розширюється торговельна мережа. На 1967 рік у районі налічувалось 199 підприємств роздрібної торгівлі, в т. ч. 2 універмаги, 104 підприємства громадського харчування, з них 2 ресторани, 9 хлібопекарень. Лише в 1967 році трудящі району придбали промислових товарів на суму 19,2 млн. карбованців.
Про добробут трудящих свідчить, зокрема, небувалий розмах житлового будівництва. З допомогою держави та за рахунок власних заощаджень за роки Радянської влади трудящі району побудували 13,5 тис. будинків. Широкого розмаху набрало також комунальне будівництво.
В районі створена розгалужена сітка медичних закладів. До встановлення Радянської влади на весь район були тільки 3 приватні лікарі, не було жодної лікарні. На 1967 рік тут діяли районна лікарня, протитуберкульозний диспансер та тубсанаторій в с. Довгому, 8 дільничних лікарень, 39 фельдшерсько-акушерських пунктів, 5 колгоспних пологових будинків, 2 лікарські і 6 фельдшерських здоровпунктів, 9 аптек та 39 аптечних пунктів. В районі працює 67 лікарів, понад 300 чол. середнього медичного персоналу.
Успішно розвивається освіта і культура трудящих. В селах району — 56 шкіл масового навчання, в т. ч. 15 початкових, 28 восьмирічних, 12 середніх та Ільницька школа-інтернат; крім того, діють 4 середні школи робітничої молоді, 2 середні школи сільської молоді, Іршавська середня заочна школа, в яких навчається понад 2300 робітників, колгоспників, службовців. В районі працюють 38 дитячих садків, у яких виховується понад 1 тис. дітей дошкільного віку. Свої знання дітям передають понад 1 тис. вчителів району. За роки Радянської влади понад 8,5 тис. жителів району здобули середню, 1850 — середню спеціальну і 860 чол.— вищу освіту.
У районі є 14 будинків культури, 35 клубів, 53 бібліотеки, широкоекранний кінотеатр та 51 кіноустановка. В районі працюють 7 народних університетів, де навчається понад 400 чоловік.
Великих успіхів досягнуто в розвитку художньої самодіяльності. Якщо до встановлення Радянської влади в районі не було жодного колективу художньої самодіяльності, то на 1968 рік тут діяло 50 агіткультбригад, 30 хорових колективів, 7 ансамблів пісні і танцю, 30 духових і струнних оркестрів. В усіх жанрах художньої самодіяльності бере участь понад 7 тис. чоловік. Гордістю трудящих району стали ансамблі пісні і танцю «Виноградар», «Шахтар», «Кукурудзовод» і особливо ансамбль «Боржава», яким керує заслужений діяч мистецтв УРСР М. В. Машкін. Його пісні «Верховино, мати моя», «Вечір над Боржавою» добре відомі не тільки в нашій країні, але й поза її межами.
Партійна організація налічує у своїх лавах близько 1700 комуністів. Надійним помічником комуністів району є комсомольська організація, що становить 6 тис. юнаків і дівчат.
В роки Великої Вітчизняної війни на території району діяв партизанський загін під командуванням Д. Усти — І. Прищепи. В селі Чорному Потоці встановлено пам’ятник полеглим партизанам.
Понад 3 тис. жителів Ірвзавщини пішло добровольцями до лав Червоної Армії; за подвиги на фронтах Великої Вітчизняної війни орденами і медалями нагороджено 280 воїнів.
На р. Ріка, що протікає на території державного мисливського господарства «Річанське» Кушницького лісокомбінату, в 1966 році створено форелеве господарство.