Вільхівка, Іршавський район, Закарпатська область
ВІЛЬХІВКА (до 1945 р.— Ельвеш) — село, центр сільської Ради. Розташована на лівому березі річки Боржави, на шосейному шляху Мукачеве—Хуст, за 10 км від районного центру, за 5 км від залізничної (вузькоколійної) станції Сільце. Населення — 1820 чоловік. Сільраді підпорядковане с. Нижнє Болотне.
В селі розміщена бригада колгоспу «Дружба». Господарство рільничого напряму. Значна частина населення працює на сусідніх промислових підприємствах.
У Вільхівці є восьмирічна та заочна середня школи, клуб, бібліотека. До встановлення Радянської влади в селі була одна людина з середньою освітою, тепер же 11 чол. мають вищу освіту, 62 — середню.
Вперше Вільхівка згадується в писемних джерелах другої половини XVI століття. Село було відоме як центр гончарного промислу.
У 1924 році в селі створена первинна організація КПЧ, очолив її І. М. Кормош. В 1925 році створена комсомольська організація. Комуністи і комсомольці розповсюджували радянську молодіжну газету «Комсомолець України», «Календарі» Закарпатського крайкому КГІЧ.
Під час угорсько-фашистської окупації 192 чоловіки було вивезено на фашистську каторгу. Від рук фашистських катів загинув перший комуніст Вільхівки І. М. Кормош.
25 жовтня 1944 року село визволено від фашистів частинами 8-ї стрілецької дивізії. Понад 50 чоловік вступило добровольцями до лав Червоної Армії.