Синевир, Міжгірський район, Закарпатська область
СИНЕВИР (до 1946 р.— Нижній Синевир) — село, центр сільської Ради. Розташований у верхів’ях річки Тереблі, за 15 км від районного центру, за 60 км від залізничної станції Воловець. Через село проходить шосе. Населення — 4219 чоловік. Сільраді підпорядковане с. Заверхня Кичера.
В селі розташована центральна садиба колгоспу «Червона зірка», за яким закріплено 7652 га землі, в т. ч. 260 га ріллі, 1023 га лук. Артіль — тваринницького напряму.
У селі є середня і початкова школи, Будинок культури, бібліотека, дільнична лікарня. Якщо за 20 років буржуазного ладу тільки 4 чоловіки здобули середню освіту, то за 22 роки Радянської влади 304 чол. одержали середню освіту та 42 — вищу. За цей же час зведено 420 будинків.
Перша згадка про село є в писемних джерелах другої половини XVI століття.
В березні 1919 року в Синевирі було встановлено Радянську владу.
В 1924 році в селі створено первинну організацію КПЧ, першими комуністами були І. Г. Субота, П. Чуп-Гречин.
Під час угорсько-фашистської окупації 116 чоловік емігрували до Радянського Союзу. Комуністи Л. Святиня та І. Печкан були в партизанському загоні В. П. Русина.
10 жовтня 1944 року село визволено від фашистської окупації. Більш як 70 чол. пішли добровольцями до Червоної Армії.
Про життя і боротьбу мешканців села в 1939—1940 рр. письменник І. Долгош написав роман «Синевир».