Рахівський район, Закарпатська область
Рахівський район (до 1953 року — Рахівський округ) розташований в східній частині Українських, або Лісистих Карпат на сході Закарпатської області. З півночі межує з Надвірнянським та Верховинським районами Івано-Франківської області, із заходу — з Тячівським районом Закарпатської області, на півдні по межі району проходить державний кордон СРСР з Соціалістичною Республікою Румунією. Площа району— 1,9 тис. кв. кілометрів. Населення — 74,4 тис. чоловік. Переважна більшість населення — сільське (64,9 процента). Середня густота населення на 1 кв. км становить 39 чоловік. В районі — міська, 2 селищні та 17 сільських Рад, всього населених пунктів — 58. Через територію району проходить залізнична лінія Рахів — Івано-Франківськ, автомагістраль Ужгород — Рахів—Ясиня. Шосейною автомагістраллю через Яблуницький перевал район зв’язаний з Івано-Франківськом, Чернівцями та іншими містами УРСР. На території району знаходяться найвищі на Україні гори: Говерла (2061 м), Петрос (2020 м), Піп Іван (2022 м), Ребра (2007 м), Близниці (1880 м) та інші. Гірські масиви тут найбільш порізані (Гуцульські Альпи), вкриті буковими та смерековими лісами. В околицях сіл Ділового та Костилівки є карстові печери. Полонини Рахівщини використовуються під пасовиська і сінокоси. В лісах району зустрічаються карпатські олені, козулі, бурі ведмеді, дикі кабани, рисі, лисиці, карпатські орли тощо.
В надрах Рахівщини виявлено будівельний камінь, вапняк, каолін, мармур (розробки в селі Діловому), залізну руду та інші корисні копалини. В місті Рахові, в селах Квасах, Білині, Богдані, Лугах, Кобилецькій Поляні, Косівській Поляні є джерела мінеральних вод (місцева назва — «буркут»).
На території району розташовані картонна фабрика, Великобичківський лісохімічний комбінат ім. І. П. Локоти, Закарпатський арматурний завод (село Кобилецька Поляна), Рахівський, Ясинянський, Великобичківський лісокомбінати, Рахівський мармуровий кар’єр (с. Ділове), маслозавод та інші, всього 14 промислових підприємств, на яких працює 9340 чоловік.
Загальна площа території лісокомбінатів становить 125,8 тис. га (понад 70 проц. земельного фонду району). Запас деревини — 28,5 млн. кубічних метрів. Основні породи дерев рахівських лісів — смерека, ялина, бук, дуб, граб, явір та інші. Тут зустрічаються і рідкісні породи дерев — модрина, тис, акліматизовано кедр сибірський, бархат амурський тощо. На території району знаходиться Говерлянський заповідник з його унікальними смереково-ялиновими пралісами. За період тимчасової окупації краю угорськими фашистами лісове господарство району зазнало великих втрат.
Значна увага приділяється відновленню «зеленого золота» Карпат. Якщо за період з 1958 по 1967 рр. по району було вирубано 9,3 тис. га лісів, то за цей же час насаджено 9,7 тис. га нових лісів. Засадження проводиться цінними місцевими породами: дуб, клен, горіх, явір, смерека та інші. За станом на 1968 рік в районі 28,3 га земель району зайнято під шкілки і лісорозсадки.
При лісокомбінатах створено форелеві господарства (Білин, Богдан, Ділове, Чорна Тиса).
В районі 9 колгоспів. Із всієї площі колгоспних земель (47 тис. 821 га) орної землі — 1676 га, садів — 2458 га, сіножатей — 13459 га, випасів — 12 290 га (у т. ч. 8280 га полонин). Сільськогосподарські угіддя колгоспів району становлять 29883 гектари.
Основний напрям сільського господарства району — тваринництво. В районі налічується 18,5 тис. голів великої рогатої худоби (у т. ч. близько 10 тис. корів), 38,8 тис. овець і кіз, 8,1 тис. свиней.
Господарства району мають потужну матеріально-технічну базу, зокрема 183 трактори, 414 вантажних автомашин. В районі майже повністю механізовано оранку землі. Проте складні рельєфні умови гальмують здійснення повної механізації всіх сільськогосподарських робіт.
Неухильно зростають доходи колгоспів, підвищується добробут членів артілей. Якщо в 1955 році грошові доходи колгоспників становили близько 1 млн. крб., то в 1967 році — вже 3,3 млн. карбованців.
За високі виробничі успіхи урядових нагород удостоєно понад 150 трудівників району, у т. ч. 6 чол.— ордена Леніна. В районі проживає 60 матерів-героїнь.
Трудівники підприємств та колгоспів району підтримують тісні зв’язки з підприємствами і колгоспами союзних республік та соціалістичних країн.
Тісні зв’язки встановились також із трудящими Східно-Словацького краю ЧССР.
В районі діє 268 торговельних підприємств та 119 підприємств громадського харчування. Тільки за 1967 рік ними продано товарів на 25,2 млн. карбованців. Районний комбінат побутового обслуговування має свої відділення у всіх населених пунктах Рахівщини.
На зміну старим хатам з низькою стелею і малими віконцями зведені просторі світлі будинки під черепицею, етернітом, залізом. За роки Радянської влади на кошти індивідуальних забудовників з допомогою держави споруджено 6028 житлових будинків та на кошти держави — 13470 кв. м житлової площі.
В районі є 20 поштових відділень та 17 відділень ощадкаси.
Якщо до 1944 року частково були електрифіковані тільки два населені пункти (Рахів та Великий Бичків), то на 1968 рік завершено електрифікацію та радіофікацію всіх населених пунктів Рахівщини.
До 1945 року в районі налічувалось тільки два лікувальні заклади. На 1968 рік медичну допомогу населенню подають Рахівська районна лікарня, 6 дільничних лікарень, 3 колгоспні пологові будинки, 3 лікарські амбулаторії, 3 лікарські здоровпункти, 11 фельдшерських здоровпунктів, 19 фельдшерсько-акушерських пунктів та пансіонат «Гірська Тиса» (село Кваси), де з допомогою мінеральної води лікують ревматичні та шлунково-кишкові захворювання. У медичних закладах району працює 59 лікарів та понад 340 чол. середнього медичного персоналу, у т. ч. 5 відмінників охорони здоров’я.
М’який клімат, мальовничі краєвиди, лікувальні властивості багатьох джерел приваблюють на Рахівщину любителів природи, спортсменів, туристів та відпочиваючих з різних кінців нашої країни. їх гостинно приймають Рахівська та Ясинянська турбази, що мають багато філіалів і туристських притулків, та пансіонат «Гірська Тиса». В 1967 році в них відпочивало понад 30 тис. чоловік. Того року в районі побувало також понад 30 тис. самодіяльних туристів.
Рахівський район має розгалужену мережу шкільних та культурно-освітніх закладів. В районі діють 63 загальноосвітні школи, в т. ч. 9 середніх, 22 восьмирічні та 32 початкові, де у 1967/68 учбовому році навчалося 15,3 тис. учнів. У 5 середніх школах робітничої та сільської молоді набувало знань 1,6 тис. робітників і колгоспників. В Рахові, Великому Бичкові та Ясині діють семирічні музичні школи. В районі є три юнацькі спортивні школи. В школах району працює 920 учителів, у т. ч. 23 відмінники народної освіти. В 35 дитячих садках і яслах району виховується 1,5 тис. дошкільнят.
На 1968 рік у районі налічувалося 80 бібліотек з загальним книжковим фондом 331,5 тис. примірників (в 1945 році було 3 бібліотеки та 12 хат-читалень, які мали 2500 книг); 12 бібліотекам присвоєно звання «Бібліотеки відмінної роботи». В районі діє 7 Будинків культури, 28 сільських клубів, 40 кіноустановок, у т. ч. 4 широкоекранні.
Рахівщина славиться своєю художньою самодіяльністю. Тут є чимало майстрів гри на народних інструментах — трембіті, сопілці, цимбалах, дримбі, колотівці, скрипці тощо. Всього ж у районі налічується 178 колективів та гуртків художньої самодіяльності, в яких бере участь близько 3 тис. чоловік.
В 1965 році на перевалі між містом Раховом і селом Косівською Поляною силами громадськості району встановлено телетрансляційну вишку.
В партійній організації району налічується понад 1,6 тис. комуністів, в лавах ВЛКСМ — понад 5 тис. комсомольців.
Рахівщина здавна славиться народними умільцями. В селах Косівській Поляні, Квасах, Ясині, Лузі, Богдані та інших є десятки вишивальниць нитками та бісером, ткаль ліжників, різьбярів по дереву в стилі гуцульських народних традицій, умільців виготовляти кожушки і киптарики, оповідачів, піснярів, співачок.
Серед архітектурних пам’яток району є старовинні дерев’яні церкви в Ясині (XVI століття), Середньому Водяному (1428 рік), Лазещині (XVIII століття), Кобилецькій Поляні (XVIII століття), Діловому (XVIII століття). У Великому Бичкові, Діловому та Середньому Водяному відкрито краєзнавчі музеї.
За подвиги на фронтах Великої Вітчизняної війни орденами і медалями Радянського Союзу нагороджено понад 200 уродженців району.