Водиця, Рахівський район, Закарпатська область
ВОДИЦЯ (до 1948 р. Апшиця) — село, центр сільської Ради. Розташована у верхів’ї річки Апшиці, правої притоки річки Тиси, за 48 км від Рахова, з яким має автобусне сполучення. Населення — 1596 чоловік. Комплексна бригада колгоспу ім. 1 Травня має 280 га земельних угідь, у т. ч. 100 га орної землі. Напрям господарства тваринницько-рільничий. На фермі вирощують племінних теличок буро-карпатської породи та розводять овець.
В селі — восьмирічна школа, бібліотека. Є 4 крамниці, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв’язку, кіноустановка, клуб.
Вперше Водиця згадується в письмових джерелах XVI століття. В 1751 році тут проживало лише 26 чоловік. Партійну групу на чолі з І. М. Соймою організовано на початку 1925 року. З ініціативи та на кошти комуністів і сільських активістів у 1932 році в селі споруджено школу. Під проводом комуністів жителі Водиці в 30-х роках брали участь у мітингах, першотравневих демонстраціях робітників села Великий Бичків. За фашистської окупації (1939—1944 рр.) 26 жителів села, рятуючись від розправи, емігрували до Радянського Союзу.
18 жовтня 1944 року Водицю визволили радянські війська. 54 жителі села добровільно вступили до лав Червоної Армії.
В селі проживають: І. І. Сойма — учасник громадянської війни в Росії, який добровільно вступив у Червону Армію, а після повернення в село став першим головою Народного комітету; депутат Рахівського окружного комітету (1932—1937 рр.) від комуністичної організації Г. О. Прокопович.