Тячівський район, Закарпатська область
Тячівський район розташований в південно-східній частині Закарпатської області. Межує на півночі з Надвірнянським, Богородичанським і Рожнятівським районами Івано-Франківської області, на сході — з Рахівським, на заході — з Хустським та Міжгірським районами Закарпатської області, на півдні району проходить кордон СРСР з СРР. Площа — 1,8 тис. кв. км.
Поверхня має гірський характер, за винятком низин біля рік Тиси та Тереблі. Значна частина району вкрита лісами, які утворюють безліч чудових мальовничих краєвидів.
На території району налічується 22 сільські, одна міська і 4 селищні Ради, яким підпорядковано 62 населені пункти. Населення — 132,7 тис. чол., 73,8 проц. якого проживає в сільській місцевості. Середня густота — 73 чол. на 1 кв. км.
Національний склад неоднорідний: українців — близько 105 тис. чол., румунів — 14 тис. чол., росіян — 2 тис. чол. Тут проживають також чехи, словаки, білоруси та інші національності. Через район проходять залізнична колія Ужгород—Солотвина та вузькоколійна залізниця Тересва — Усть-Чорна.
Автобуси, що курсують по 20 маршрутах, з’єднують Тячів з усіма селами району та Ужгородом, Раховом і іншими містами. Є також повітряне сполучення з обласним центром.
Основними галузями промисловості є лісозаготівельна, деревообробна і харчова. На підприємствах виготовляються меблі, деревностружкові плити, фанера, паркет, фруктові та овочеві консерви, плодоягідне вино, різні соки.
Провідні підприємства району — Тересвянський деревообробний комбінат, Солотвинські солекопальні, Буштинський, Усть-Чорнянський і Тересвянський лісокомбінати, Русько-Полівський винзавод, Тячівський консервний завод — всього 19 підприємств. В 1967 році вони випустили валової продукції на 29,9 млн. крб., що складає 8 проц. промислової продукції області.
За роки Радянської влади тут виросло багато передовиків виробництва, праця яких високо оцінена партією та урядом. В районі налічується 3 Герої Соціалістичної Праці, 70 чол., нагороджених орденами й медалями Союзу РСР.
Під лісами знаходиться понад 115 тис. га землі, в т. ч. держлісфонд — 87 тис. га, колгоспні і радгоспні ліси — 28 тис. га. Ліси в основному хвойні і букові.
В районі є 16 колгоспів і 2 радгоспи, за якими закріплено майже 43 тис. га сільськогосподарських угідь, в т. ч. орної землі — 5 тис. га, сіножатей — 12,2 тис. га, садів — 11,1 тис. га, пасовищ — 14,6 тис. га.
Основний напрям господарства колгоспів і радгоспів — садівництво та м’ясо-молочне тваринництво.
Машинно-тракторний парк колгоспів і радгоспів налічує 152 трактори, 21 комбайн, 168 вантажних автомашин та багато іншої техніки.
В останні роки значно збільшилося використання мінеральних і місцевих добрив, що дало змогу підвищити врожайність зернових культур і фруктових садів. В 1967 році в середньому на один га одержано: зернових культур — по 18,4 цнт, в т. ч. пшениці — 23,5 цнт, зерна кукурудзи — 23,1 цнт, сіна з природних сінокосів — по 16 центнерів.
Важливе місце в господарстві району займає тваринництво. Поголів’я худоби в колгоспах і радгоспах району з 1950 по 1967 рік зросло в 6,5 раза, в т. ч. корів — у 12 разів, овець — у 3,1 раза і становить: великої рогатої худоби 14249 гол., в т. ч. корів 5018; овець 27 212, свиней 316 штук.
Рік у рік зростає виробництво молока і м’яса. В 1967 році одержано молока 7574 тонни і м’яса — 1448 тонн.
Невпинно зростає роздрібний товарооборот. В 1967 році лише в крамницях системи райспоживспілки продано населенню одягу, взуття, телевізорів, радіоприймачів, холодильників та інших промислових і продовольчих товарів на суму 29 млн. крб. Крім цього, в районі працюють три відділи робітничого постачання та відділення курортторгу. Всього в районі нараховується 598 торговельних підприємств, в т. ч. 181 підприємство громадського харчування.
Широко розгалужена в районі мережа медичних закладів. До визволення тут на 100 тис. чол. припадало лише 3 лікарі. Тепер медичну допомогу населенню надає Тячівська районна та 9 дільничих лікарень на 300 ліжок, тубдиспансер, тубсанаторій, тублікарня, два лікарські здоровпункти на промислових підприємствах, 15 фельдшерських здоровпунктів, 18 пологових будинків, 46 фельдшерсько-акушерських пунктів, дві лікарські амбулаторії, 10 дитясел, 8 аптек.
В районі працюють 98 лікарів та 421 спеціаліст з середньою медичною освітою. Вісім лікарів нагороджені значком «Відмінник охорони здоров’я».
25,3 тис. дітей трудящих району навчаються в школі-інтернаті, 18 середніх, 40 восьмирічних, 12 початкових, Солотвинській допоміжній, 2 музичних та спортивній школах. В 10 школах робітничої і сільської молоді та заочній середній школі здобувають освіту 2771 чоловік.
Виховують та навчають дітей 1400 вчителів, серед них два — удостоєні звання заслуженого вчителя школи Української РСР, 62 — нагороджені значком «Відмінник народної освіти УРСР», один — нагороджений орденом Леніна.
В районі діють 35 дитсадків, в яких виховуються 1489 дітей і працюють 127 вихователів.
На початку 1968 року район мав 45 клубів і будинків культури (в т. ч. 8 клубів відмінної роботи), 61 бібліотеку (з них 15 бібліотек відмінної роботи) з книжковим фондом 343 тис. книг, 61 кіноустановку. В п’яти кінотеатрах демонструються широкоекранні кінофільми.
В будинках культури та клубах налічується 442 гуртки художньої самодіяльності, які охоплюють понад 5 тис. учасників, діє 15 народних університетів культури.
З вересня 1946 року в Тячеві видається районна газета «Дружба». Партійна організація району складається з 74 первинних парторганізацій, в яких налічується 2285 комуністів. Комсомольських організацій — 168, вони об’єднують 7131 члена ВЛКСМ.
В побут трудящих все більше входять нові звичаї і обряди. В 12 населених пунктах працюють кімнати щастя. Традицією стало проведення свят садовода, лісоруба, серпа і молота, інтернаціональної дружби, комсомольських весіль, посвячень у робітники, колгоспники тощо.
Тячівський район багатий археологічними, архітектурними й історико-меморіальними пам’ятниками. Славляться тут і заповідники флори з рідкісними породами дерев та пам’ятки неживої природи.
Дбайливі руки трудящих перетворили їх в цікаві місця відпочинку, що мають велике пізнавальне й естетичне значення.