Бобове, Виноградівський район, Закарпатська область
БОБОВЕ (до 1946 року — Бекень) — село, центр сільської Ради, яке розташоване на Притисянській низовині, за 22 км від районного центру і 6 км від найближчої залізничної станції Вилок на лінії Чоп—Солотвина. Населення — 1956 чоловік.
В селі е бригада колгоспу «Прикордонник», яка щорічно вирощує високі врожаї зернових культур, домагається успіхів у піднесенні продуктивності тваринництва. В 1966 році тут зібрано з кожного га по 21 цнт зернових, вироблено по 502 цнт молока на кожні 100 га сільськогосподарських угідь. 7 колгоспників цієї бригади відзначено урядовими нагородами. Ланковий І. І. Деметер удостоєний ордена Леніна, бригадир В. Й. Віраг і ланковий М. С. Дупко — орденом Трудового Червоного Прапора.
У Бобовому є восьмирічна школа, Будинок культури, 2 бібліотеки, 3 майстерні побутового обслуговування.
На території сільради (урочище Корелодом) виявлено курганне поховання періоду бронзи (кінець І тисячоліття до н. е.) та старослов’янське поселення VIII—IX століть.
Виникнення Бобового історики пов’язують з XIII століттям. У 1514 році мешканці села брали участь в антифеодальному селянському повстанні і національно-визвольній війні угорського народу 1703—1711 рр. З проголошенням Радянської влади на Закарпатті в березні 1919 року в селі обрано Раду робітників, селян і солдатів, до складу якої входили: Д. Поп, А. Апаї, Ф. Мондич.
26 жовтня 1944 року Бобове визволено від угорських фашистів. Понад 20 юнаків пішло добровольцями до лав Червоної Армії. 9 травня 1968 року в центрі села відкрито монумент загиблим воїнам Червоної Армії.