Петрове, Виноградівський район, Закарпатська область

Підготовлено: Admin. Розділ: Виноградівський район

ПЕТРОВЕ (до 1946 року Пейтерфальо) — село, центр сільської Ради, розміщене на Притисянській рівнині лівого берега Тиси, за 27 км на південний захід від райцентру і за 9 км—від найближчої залізничної станції Дякове на лінії Королеве—Дякове. Населення — 1434 чоловік. Сільраді підпорядковане село Дівичне (до 1946 року — Форголань).

За колгоспом «Прикордонник» закріплено на довічне користування 3200 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2330 га орної землі. Машинний парк артілі налічує 33 трактори, 5 зернових комбайнів, 22 вантажні автомашини та багато іншої техніки. Основний напрям артілі — вирощування зернових, тютюну, овочевих культур та м’ясо-молочне тваринництво.

Артіль «Прикордонник» славиться високими врожаями зернових та овочевих культур. У 1961 — 1966 рр. зібрано в середньому з кожного га по 49 цнт зернових, у т. ч. по 27 цнт пшениці, 54 цнт кукурудзи. Тваринники у 1967 році виробили по 415 цнт молока і більше як по 100 цнт м’яса на 100 га сільськогосподарських угідь.

На честь 50-річчя Великого Жовтня колгосп нагороджено пам’ятним Червоним прапором обкому КП України, облвиконкому і облпрофради. Механізатори тракторної бригади вийшли переможцями конкурсу, що проводився у 1967 році під девізом: «Другий дім механізатора». їх польовий табір — найкращий серед колгоспних таборів республіки. Головне управління механізації та електрифікації Міністерства сільського господарства УРСР нагородило механізаторів Почесною грамотою і першою премією — 500 крб. 8 передовиків артілі удостоєно урядових нагород. Серед них — кавалер ордена Леніна М. М. Чізмар.

У 1968 році господарству сповнилося 20 років. Яким воно було в першу осінь і яким воно є сьогодні — про це розповідають знімки кольорового фотоальбому, який випустило Ужгородське видавництво «Карпати». В колгоспі живуть і працюють угорці і українці, росіяни і словаки, представники інших національностей. На багатьох фотографіях яскраво відображено ленінську дружбу народів. Альбом виданий українською, російською, угорською і англійською мовами.

В селі є середня школа, Будинок культури, бібліотека, 7 торговельних підприємств, відділення зв’язку. За роки Радянської влади побудовано 365 нових житлових будинків, сільунівермаг, стадіон та інші культурно-побутові споруди.

Археологічні дані свідчать, що територія сучасного села була заселена у період неоліту.

Вперше село згадується в історичних джерелах за XIV століття. (IV—III тисячоліття до н. е.).

Петрівську організацію КПЧ створено у 1925 році. Фундаторами її були Й. К. Бодов, П. І. Егреші. На парламентських виборах у тому ж році комуністи одержали 184 голоси, тобто понад 50 проц. від загальної кількості виборців.

26 жовтня 1944 року Червона Армія визволила село від фашистських окупантів. У листопаді того року в селі створено Народний комітет. В центрі села встановлено пам’ятник В. І. Леніну.