Смолдирів, Баранівський район, Житомирська область
СМОЛДИРІВ — село, центр сільської Ради, розташоване на обох берегах річки Смолки, притоки Случі, за 15 км від райцентру, за 7 км від залізничної станції Колодянка. Дворів — 427, населення 1,5 тис. чоловік. Сільраді підпорядковані села Іванівна та Червоний Прапор.
У селі — центральні садиби двох колгоспів — «Авангард» та «12-річчя Жовтневої революції». «Авангард» має в користуванні 1,7 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1,3 га орної землі. Господарство спеціалізується на вирощуванні картоплі, льону, на виробництві молока та м’яса.
Колгосп «12-річчя Жовтневої революції» обробляє 2,2 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. орної землі 1,4 тис. га. Колгосп спеціалізується на вирощуванні племінних телиць. Провідними культурами в рослинництві є картопля і льон. Тваринництво м’ясо-молочного напряму. 1954 року колгосп за успіхи в розвитку льонарства удостоєний диплома І ступеня Всесоюзної сільськогосподарської виставки. 1969 року колгоспниця М. С. Ковальчук була делегатом III Всесоюзного з’їзду колгоспників. За успіхи в розвитку сільського господарства 48 жителів села нагороджено орденами й медалями СРСР, в т. ч. орденом Леніна Н. А. Гайдачук та С. П. Мирончук, орденом Жовтневої Революції — Г. Г. Якимовича.
Тут є середня школа, в якій 27 учителів навчають 498 учнів, будинок культури на 500 місць, 2 бібліотеки з книжковим фондом 11 200 книжок, медпункт, пологовий будинок, майстерня побутового обслуговування, поштове відділення.
Дві парторганізації об’єднують 73 комуністів, три комсомольські — 24 членів ВЛКСМ.
Перша згадка про село датується 1704 роком. 1905 року відбувалися масові селянські виступи. Під час одного з них вбито пана. В січні 1918 року встановлено Радянську владу. У роки Великої Вітчизняної війни 420 жителів билися проти фашистів. Весною 1942 року за тимчасової окупації у районі Смолдирева діяла партизанська група, керована комуністом С. Я. Наталушею, яка через рік влилася до партизанського з’єднання Ю. О. Старченка. За героїзм, виявлений у боях з фашистами, 85 чоловік удостоєно орденів і медалей СРСР.
На честь 211 загиблих односельців та воїнів-визволителів у центрі села побудовано пам’ятник. Під час визволення села загинуло 7 воїнів, серед них лейтенанти П. Бобков, П. Пантюхов, рядові Я. Привалов, Ф. Філон, Н. Рахіман.
Поблизу Іванівки виявлено поселення доби пізньої бронзи (І тисячоліття до я. е.).