Печанівка, Дзержинський район, Житомирська область
ПЕЧАНІВКА (до 1871 року — хутір Печеного) — село, центр сільської Ради, розташоване за 18 км від районного центру, залізнична станція на лінії Козятин — Шепетівка. Дворів — 534. Населення — 1590 чоловік. Сільраді підпорядковані села Гордіївка і Паволочка.
У Печанівці міститься рільнича бригада колгоспу ім. XXII з’їзду КПРС, центральна садиба якого в Паволочці. Вирощують — зернові культури, цукрові буряки. Розвинуте м’ясо-молочне тваринництво. На території села є овочево-сушильний завод, комбінат хлібопродуктів, буря-копункт Коровинецького цукрового заводу.
Працюють середня школа, де 32 учителі навчають 469 учнів, три бібліотеки з книжковим фондом понад 10 тис. примірників, клуб, два медпункти, пологовий будинок.
За успіхи, досягнуті в розвитку народного господарства, 69 трудівників села нагороджені орденами й медалями СPCP.
Партійна організація об’єднує 55 комуністів, комсомольська — 73 члени ВЛКСМ.
Село відоме з 1471 року.
1871 року була побудована залізнична станція.
В серпні 1905 року відбувся виступ селян проти поміщика. Вони спалили панські комори, конюшню, скирти. У жовтні 1905 року страйкували залізничники.
Радянська влада в Печанівці встановлена 25 січня 1918 року. В роки громадянської війни тут стояла бригада Г. І. Котовського.
На фронтах Великої Вітчизняної війни билися з ворогом 156 чоловік, з них 68 загинуло. В районі села діяли партизанські групи з’єднання С. Ф. Маликова. За мужність і героїзм, виявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, 95 чоловік відзначені орденами й медалями СРСР.
У Печанівці споруджено пам’ятник воїнам-визволителям, які полягли в боях з фашистами. В селі Гордіївці похований Герой Радянського Союзу І. П. Голуб.
Уродженцями села є генерал-лейтенант В. А. Мартинюк, контр-адмірал І. Л. Пархом’юк.