Лучин, Попiльнянський район, Житомирська область
ЛУЧИН — село, центр сільської Ради депутатів трудящих. Розташований на річці Калинівці (притока Ірпеня), за 32 км на північний схід від районного центру та за 15 км від найближчої залізничної станції Криве. Дворів — 386. Населення — 917 чоловік.
В селі розміщена центральна садиба колгоспу «За мир», за яким закріплено 2526,4 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2278,6 га орної землі, 49,5 га саду та 159,7 га лісу. В господарстві вирощують зернові й технічні культури. Тваринництво м’ясо-молочного напряму.
В Лучині працюють восьмирічна школа, де 14 учителів навчають 108 учнів, клуб на 200 місць, бібліотека з фондом 7,8 тис. книг, медпункт, поштове відділення.
Партійна організація об’єднує 29 комуністів, комсомольська — 35 членів ВЛКСМ.
За успіхи в праці 36 трудівників села нагороджено орденами й медалями Союзу РСР.
Село відоме з 1612 року.
Радянську владу встановлено в січні 1918 року.
В роки Великої Вітчизняної війни билося з німецько-фашистськими загарбниками понад 350 жителів Лучина, з них 213 — загинуло, 141 — відзначено урядовими нагородами. Під час війни на території Лучина діяла підпільна комсомольська організація. На братських могилах радянських воїнів, що полягли в боях за визволення села, встановлено 2 пам’ятники.
Уродженцем села є український радянський поет В. І. Омельченко.