Довжик, Золочівський район, Харківська область
ДОВЖИК — село, центр сільської Ради. Розташований за 9 км від районного центру, через село проходить залізнична лінія; станція Чорноглазівка. Населення — 3001 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Вікнине, Нитянка, Рідний Край, Шовкове, Чорноглазівка.
В селі розташований радгосп «Довжанський» овоче-молочного напряму, який має 5154 га сільськогосподарських угідь. Тут є державний млин.
У Довжику є середня школа, 2 бібліотеки, клуб.
В околицях Довжика виявлено 6 поселень епохи бронзи (II—І тисячоліття до н. е.) та поселення черняхівської культури (II—VI століття н. е.).
Село виникло наприкінці XVII століття.
У 1918 році з ініціативи більшовика Т. Г. Марченка на землях економії кн. Голіцина було створено комуну. 25 червня 1919 року денікінці раптово захопили село. Поблизу Довжика вони пустили під укіс поїзд з полоненими червоноармійцями (тепер на цьому місці встановлено пам’ятник), В самому селі вчинили розправу над засновниками комуни; І. І. Чабан, О. П. Довгопол та І. Н. Головань були повішені. У пам’ять про героїв колгосп, що виник на базі комуни, називався іменем Трьох комунарів. У роки Великої Вітчизняної війни фашисти вивезли на каторгу 380 чол. У післявоєнні роки село відбудовано; споруджено 250 будинків, цегельний завод, ремонтну майстерню тощо.
Вихідцю з села П. Г. Стрижаку посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.