Кам’янка, Ізюмський район, Харківська область
КАМ’ЯНКА (кол. Стратилатівка) — село, центр сільської Ради, розташоване за 7 км від районного центру. Через село проходить автострада Харків—Ростов-на-Дону. Населення — 1499 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Кам’янське, Перекоп, Перемога, Синичине, Суха Кам’янка, Тихоцьке.
Місцевий колгосп «Україна» — високомеханізоване потужне господарство. Він має понад 4 тис. га земельних угідь, авторемонтну майстерню, пилораму, кузню, млин.
У селі є школа, клуб, бібліотека.
В околицях Кам’янки розташовані 8 неолітичних поселень (V—IV тисячоліття до н. е.), курганний могильник, на якому в 15 курганах розкопано понад 70 поховань ямної, катакомбної та зрубної культур (III—І тисячоліття до н. е.) та поселення салтівської культури (VIII— X століття н. е.).
Житель Кам’янки Г. В. Яровий — Герой Радянського Союзу.
Після відбуття каторги у Сибіру та служби в солдатах на Кавказі декабрист А. Є. Розен провів останні роки життя недалеко від Кам’янки (тепер с. Перемога). В’ Кам’янці він заснував школу і викладав у ній.
Під час революції 1905—1907 рр. у селі відбулось кілька заворушень. Уродженець Кам’янки О. К. Рябенко брав участь у збройному повстанні на крейсері «Очаків».
У 1918 році партизанський загін місцевих’ бідняків, яким командував А. А. Задніпровський, успішно боровся проти німецьких окупантів. За героїзм, проявлений у роки громадянської війни, будьоннівець А. І. Короткий нагороджений орденом Червоного Прапора. Кооперування селян викликало шалений опір куркулів, взимку 1925 року вони вбили секретаря комсомольської організації В. Носикова.
Напередодні війни в Кам’янці була створена машинно-тракторна станція, що обслуговувала колгоспи району. Ка території Кам’янської сільради точилися запеклі бої під час Великої Вітчизняної війни, в селі залишилося 12 хат.