Токи, Підволочиський район, Тернопільська область
ТОКИ — село, центр сільської Ради, розташоване на правому березі Збруча, за 22 км від районного центру і залізничної станції Підволочиськ. Дворів — 560. Населення — 1755 чоловік.
Місцевий колгосп ім. Калініна користується 2,3 тис. га сільськогосподарських угідь, з яких 2 тис. га орної землі. Розвинуті рільництво і м’ясо-молочне тваринництво. Великі площі займають зернові (озима пшениця, ячмінь, кукурудза) і технічні (цукрові буряки, картопля) культури. В післявоєнний час колгосп збудував б тваринницьких приміщень, кормоцех, 2 зерносховища, тракторну майстерню, а з допоміжних підприємств — цегельний завод. За досягнення високих показників у виробництві сільськогосподарської продукції ордена Леніна удостоєні голова колгоспу Г. І. Живчик (помер 1973 р.) і ланкова М. О. Паздрій, орденом Трудового Червоного Прапора — комбайнер М. Я. Хорошко.
Тут є середня школа, в якій працює 31 учитель, навчається 389 учнів, будинок культури на 520 місць, бібліотека, дитячий садок, дільнична лікарня на 25 ліжок, аптека, відділення зв’язку, 5 магазинів, їдальня, кравецька й шевська майстерні, майстерня ремонту побутової техніки. В 1962—1972 рр. близько 300 колгоспних сімей спорудили нові будинки. Тут працюють 30 комуністів і 184 комсомольці. Сільська партійна організація створена 1948, комсомольська —1955 року.
Село відоме з 1573 року. У XIX — на початку XX ст. Токи були значним осередком килимарства. У липні—вересні 1920 року встановлена Радянська влада, створено сільськогосподарський кооператив, діяв ревком. На шлях колективного ведення господарства селяни Токів стали 1940 року. Колгосп відновив діяльність у 1948 році. На фронтах Великої Вітчизняної війни билися проти гітлерівців 480 місцевих жителів, 185 з’ них нагороджені орденами й медалями Союзу РСР, 88 чоловік загинули. На їх честь споруджено пам’ятник.