Уздиця, Глухівський район, Сумська область
УЗДИЦЯ — село, центр сільської Ради, розташоване за 18 км від районного центру і за 8 км від залізничної станції Баничі. Населення — 936 чоловік. Дворів — 310. Сільраді підпорядковане с. Вікторове.
В Уздиці міститься центральна садиба колгоспу «Піонер», за яким закріплено 2724 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2260 га орної землі. Вирощують зернові й технічні культури; розвинуте м’ясо-молочне тваринництво.
У селі є восьмирічна школа, в якій налічується 137 учнів і 12 учителів, клуб, бібліотека, лікарня.
На території сільради — первинні партійна (37 комуністів) і комсомольська (48 комсомольців) організації. Комсомольський осередок створено в 1929, партійний — в 1931 році.
За виробничі досягнення 22 трудівників нагороджено орденами й медалями СРСР. Д. П. Грабарю присвоєно звання заслуженого вчителя УРСР.
Перша писемна згадка про Уздицю належить до 1636 року. Під час першої російської революції 1905—1907 рр. у селі відбулося заворушення селян, яке було придушене військовою силою. Радянську владу встановлено в січні 1918 року. Під час німецько-фашистської окупації в Уздиці діяла підпільна партійна група. Тут також деякий час базувався Шалигинський партизанський загін, на честь чого встановлено пам’ятний знак. На фронтах Великої Вітчизняної війни і в партизанських загонах проти німецько-фашистських загарбників билися 320 жителів, з них 95 за бойові заслуги нагороджено орденами й медалями СРСР. 134 чоловіка віддали життя за свободу й незалежність Батьківщини. В Уздиці споруджено пам’ятник радянським воїнам — визволителям села від гітлерівців і пам’ятник односельцям, які загинули на фронтах війни.
У Вікторовому народився український радянський поет О. О. Палажченко, лауреат комсомольської премії ім. Пилипа Рудя.
Поблизу с. Вікторового виявлено кургани доби бронзи та давньоруське городище.