Виноградівський район, Закарпатська область
Виноградівський район створений у 1953 році (до 1953 року—Виноградівський округ), розташований у південній частині області. Межує на півночі з Іршавським, на сході —. з Хустським, заході — Берегівським районами, на півдні району проходить кордон СРСР з Соціалістичною Республікою Румунією, а на південному заході — з Угорською Народною Республікою.
Населення — 97 тис. чоловік.
Площа району — 700 кв. км. Територія має переважно рівнинний рельєф. Лише над м. Виноградовом здіймається один з відрогів Карпат — Чорна гора (568 м). Через район протікає найбільша ріка області — Тиса, яка поділяє його на дві частини.
В районі є міська, дві селищні та 26 сільських Рад, яким підпорядковано 51 населений пункт.
П’яту частину території району займають ліси. Тваринний світ складається з різних представників дикої фауни: зайців, вовків, косуль, оленів, диких свиней, барсуків. З цінних птахів тут живуть фазани, куріпки, качки.
З природних багатств є поклади бурого вугілля, глини, а з будівельних матеріалів — андезити, пісок та гравій. На місці їх родовищ працює ряд промислових підприємств (завод бентонітових глин у Горбках, 2 щебеневі заводи у Королевому тощо).
Район має густу сітку залізниць і автомагістралей, що сполучають його з Ужгородом, Раховом та іншими містами Закарпаття.
Діють, зокрема, залізничні лінії Королеве — Дякове, Виноградів—Хмільник (вузькоколійка). Всі населені пункти мають автобусний зв’язок з районним центром.
Значні зміни відбулися у промисловому виробництві. В районі створено і працюють 23 підприємства гірничодобувної, хімічної, меблевої, деревообробної, харчової, легкої та інших галузей промисловості, а також будівельні організації. Всі вони оснащені новою технікою, працюють за передовою технологією, поставляють народному господарству різноманітну продукцію.
За обсягом виробництва перше місце посідає харчова промисловість (44,8 проц.), друге — легка промисловість (15,1 проц.). Обсяг валової продукції, виробленої у 1967 році на підприємствах, складав 52,2 млн. крб. На промислових підприємствах, будівництві і транспорті зайнято 8453 робітники.
Промислові підприємства району виробили у 1967 році на 1,2 млн. крб. меблів, 3,3 млн. пар взуття, 14,3 млн. штук цегли, 111 тис. кв. метрів черепиці, 10,8 млн. штук банок консервів та багато іншої продукції.
Високого рівня досягло сільське господарство, яке спеціалізується на виноградарстві і садівництві, виробництві зерна, м’ясо-молочному тваринництві, овочівництві. В районі є 16 колгоспів та 2 садовинрадгоспи, за якими закріплено 55,3 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 44,3 тис. га орної землі, 5 тис. га садів і виноградників, а решта — ліси, луки і пасовиська. Головними зерновими культурами є кукурудза, пшениця і ячмінь (22 проц. посівної площі у 1967 році). Серед технічних культур три чверті посівів припадає на тютюн. Картопля й овочі в усіх господарствах району займають 2 тис. гектарів.
Особливо швидкими темпами розвиваються садівництво та виноградарство. З 1945 по 1967 рік у районі закладено 2227 га садів і 2174 га виноградників. Середня врожайність зернових за 1961—1967 рр. становить 21,4, а у 1966 році — 23,1 центнера.
Постійно зростає виробництво тваринницької продукції. У 1966 році на кожні 100 га сільськогосподарських угідь вироблено по 297 цнт молока і 66,5 цнт м’яса, від кожної корови надоєно по 1822 кг молока, а в колгоспі «Росія» — по 2059 кілограмів.
У розпорядженні хліборобів району — 520 тракторів, 136 комбайнів, 438 вантажних автомашин та багато іншої техніки, яка замінює і полегшує працю тисяч людей.
На промислових підприємствах, будівництві і транспорті, колгоспах і радгоспах виросли чудові люди — передовики виробництва. Тільки в 1966 році 122 чол. нагороджено урядовими нагородами.
Невпинно підвищується добробут населення району. Свідченням цього є збільшення товарообігу, який у 1967 році становив 27 млн. крб., що на 4,5 млн. більше, ніж у 1966 році. Грандіозного розмаху набрало житлове будівництво. З 1945 по 1967 рік більше половини сімей робітників, колгоспників та інтелігенції переселилися в нові будинки, споруджені на власні заощадження та з допомогою державних кредитів. Тільки в селах району за цей час здано в експлуатацію понад 9 тис. житлових будинків.
В районі функціонує широка сітка медичних закладів: 6 лікарень на 600 ліжок, протитуберкульозний диспансер, 7 амбулаторій, 11 лікарських і фельдшерських здоровпунктів, 17 пологових будинків, 40 фельдшерсько-акушерських пунктів, санітарна станція та інші лікувальні установи. В них працюють 87 лікарів та 494 працівники середнього медичного персоналу. В порівнянні з дорадянським періодом у 16 разів збільшилась кількість лікарів і у 15 разів — середніх медичних працівників.
Докорінні зміни відбулися і в народній освіті. У районі є 71 загальноосвітня школа (з них 18 шкіл з угорською мовою навчання). В 1966/68 навчальному році школи відвідувало 20 тис. дітей. Крім того, понад 2 тис. чол. здобувають освіту в 5 середніх школах робітничої та сільської молоді. Працюють також музична семирічна та дитяча спортивна школи, дві школи-інтернати.
Підростаюче покоління виховують 1140 педагогів, серед них 2 заслужені вчителі школи УРСР, 47 відмінників народної освіти, понад 80 чол. нагороджено орденами і медалями СРСР. В районі є також 4 дитячі будинки та 38 дошкільних дитячих установ.
Широкого розмаху набрала культурно-освітня робота. Для дозвілля трудящих— 47 клубів, у т. ч. З клуби відмінної роботи, 14 будинків культури, 60 бібліотек, у т. ч. 8 бібліотек відмінної роботи з книжковим фондом 387,9 тис. книг, 61 кіноустановка, з них 16 широкоекранних. При культосвітніх установах працюють понад 283 гуртки художньої самодіяльності, в яких бере участь понад 4 тис. аматорів. Широкою популярністю в районі та області користується танцювальний колектив сільського клубу с. Хижі, який славиться майстерним виконанням народних танців. Він — постійний учасник і багаторазовий переможець районних та обласних оглядів художньої самодіяльності. Одними з кращих хорових колективів району є хор села Великої Копані та районний учительський хор, виступи яких завжди проходять з великим успіхом.
В усіх селах району все ширше впроваджуються нові громадські і родинні обряди і свята: урочиста реєстрація шлюбу, немовлят, свято повноліття, проводи в Радянську Армію та інші. Всі торжества відбуваються в будинках культури і клубах, кімнатах щастя, яких створено у районі 18. Впроваджувати нові обряди і свята допомагають обрядово-побутові комісії, які створені в усіх селах району.
З кожним роком зростає творча активність в громадських організаціях. Велику роботу проводить товариство по охороні природи, яке об’єднує 7 тис. чоловік. За участь у конкурсі «За ленінське ставлення до природи» облвиконком нагородив у 1967 році Виноградівське районне товариство дипломом II ступеня. Члени організації товариства «Знання», що налічує 700 чоловік, тільки за 1967 рік прочитали понад 5 тис. лекцій. На підприємствах, в колгоспах та установах району діє 55 товариських судів, які об’єднують 300 чол. Створені в районі народні дружини налічують 1445 чоловік.
Робота по фізичному вихованню трудящих зосереджена в спортивних організаціях «Авангард», «Колос» та «Спартак», що об’єднують 16 300 членів.
У здійсненні завдань комуністичного будівництва керівною силою виступає районна партійна організація, яка налічує понад 2 тис. комуністів. Бойовим помічником партійної організації є комсомольська організація, в рядах якої 9 тис. юнаків і дівчат.