Яворівський район, Львівська область
Яворівський район в сучасних межах утворений у 1964 році. На сході він межує зі Львовом, на півночі та північному сході — з Нестерівським, на півдні з Городоцьким та Мостиським районами, а на заході — з Польською Народною Республікою. Площа району 1554 кв. км. Населення — 100,4 тис. чол.
У районі розташовано 1 місто, 3 селища міського типу, 204 поселення сільського типу (сіл і хуторів), об’єднаних у 28 сільських радах.
До басейну Балтійського моря належать ріки Шкло, Завадівка та інші. До басейну Чорного моря — ріка Верещиця.
З корисних копалин в районі зустрічаються каолін, бентонітові, глауконітові і вогнетривкі глини. Найбільшим багатством району є самородна сірка, що залягає в районі Немирова-Старого, Яру-Шкла, а також природний газ (с. Поруденко, Коханівка).
В районі є значні запаси торфу. Найбільші торфородовища знаходяться в районі сіл Поруденка і Рясного.
На базі каоліну в селі Старичах побудований керамзитовий завод.
Бентонітові глини зустрічаються в північній частині району.
В районі є ряд мінеральних джерел, які відомі в СРСР лікувальними властивостями. На їх базі діють два санаторії — «Шкло» і «Немирів».
Основні галузі промисловості Яворівщини — харчова (діють Яворівський овочесушильний комбінат, маслозаводи в Яворові та селищі Івано-Франка), деревообробна (промкомбінат у Яворові), меблева (представлена Івано-Франківським меблевим об’єднанням, Яворівською меблевою фабрикою, фанерним комбінатом у Рясному). З кожним роком продукція промисловості зростає.
У 1965 році біля с. Шкла розпочато будівництво міста хіміків Янтарного. Тут створюється найбільший в Європі хімічний комбінат.
У районі є 29 сільськогосподарських артілей, за якими закріплено понад 82430 га землі, в т. ч. 38 356 га орної, понад 12 тис. га сіножатей, біля 11452 га пасовиськ, понад 11 300 га лісу. Основними культурами є жито, пшениця, льон, люпин, картопля.
Середній урожай зернових культур по району становить: жита — 12,5 ц з га, озимої пшениці — 16,7 ц з га. Колгоспи «Україна», «Росія», ім. Л. Українки, ім. Ватутіна, «Перемога», ім. Б. Хмельницького збирають в середньому по 17—20 цнт зернових з гектара.
Другою важливою галуззю господарства є тваринництво. На колгоспних фермах налічується 22 697 голів великої рогатої худоби (в т. ч. понад 7220 корів), понад 9660 свиней, 5116 овець і кіз, крім цього, понад 31 600 голів великої рогатої худоби знаходиться в особистому користуванні колгоспників і службовців.
На полях району працюють 343 трактори, 97 зернових, 39 силосних, 5 кукурудзозбиральних комбайнів, 252 вантажні автомашини і багато іншої сільськогосподарської техніки.
Всі основні виробничі процеси в колгоспах електрифіковані.
Боротьбу за господарські успіхи, перетворення культури і побуту трудящих району очолюють комуністи — 1360 членів і 116 кандидатів в члени партії, які об’єднуються в 82 партійних організаціях. В авангарді боротьби йдуть також 5316 комсомольців, які перебувають у 147 комсомольських організаціях.
Влада в районі належить кращим представникам селянства, робітничого класу та інтелігенції. Так, у районну Раду депутатів трудящих обрано 107 депутатів, в т. ч. 46 жінок, в сільських, селищних та міській Радах депутатів трудящих працюють 1265 депутатів, з них 510 жінок. До обласної Ради депутатів трудящих з району обрано 13 депутатів, в т. ч. 7 жінок.
Змінилося культурне обличчя Яворівщини. В районі 106 шкіл, з них 12 середніх, 45 восьмирічних і 49 початкових шкіл, в яких навчається 17 911 учнів. В школах працює 1592 вчителі. Велику культурно-освітню роботу провадять 82 клуби, 3 селищні і районний Будинок культури, 104 бібліотеки з 488 300 томами літератури, якими користується 50037 читачів. В клубах та Будинках культури є 92 кіноустановки, працює 58 хорових, 92 драматичні, 49 танцювальних та більше 20 музичних гуртків художньої самодіяльності.
У Яворівському районі діє 11 лікарень на 585 ліжок. Здоров’я трудящих оберігають 65 лікарів і близько 360 медпрацівників середньої кваліфікації. В кожному селі і селищі обладнано родильні будинки, постійно або сезонно працюють дитячі ясла і садки.
У культурно-побутовому відношенні Яворівщина була одним із специфічних мікроетнографічних районів України.
Жіночий одяг характерний спідницями — шорцами, димками, кабатами; головний убір — бавницями, поверх яких пов’язували полотняні вишивані хустини. Чоловіки носили полотняні сорочки, полотняні довгі кафтани. Яворівські вишивки відрізнялись мережками, які виконувались сирими льняними воскованими нитками. Новіші вишивки стали багатокольоровими, вони відзначаються світлим колоритом і мають аналогії з іншими видами народного мистецтва.
В народному ткацтві дуже поширеною тканиною був шорц — смугаста тканина з льняних або бавовняних ниток. В кераміці вміло поєднувалися геометричні орнаментальні мотиви з рослинними.
Орнаментальні мотиви застосовувались в малюванні по дереву, особливо на скринях та в оздобленні дитячих іграшок. Широко відома яворівська різьба по дереву.