Лозина, Яворівський район, Львівська область
ЛОЗИНА — село, центр сільської Ради, розташоване серед дубових лісів, в долині річки Старої, за 34 км від районного центру і за 8 км від залізничної станції Янів на лінії Львів—Яворів. Населення — 552 чоловіка. Сільраді підпорядковані населені пункти Великі Гори, Верхутка, Середній Горб, Ставки, Турича.
Колгосп ім. Котляревського, до якого входить с. Лозина, має 779 га орної землі. Провідними культурами є зернові і технічні (льон) культури. Тваринництво м’ясо-молочного напряму. Розвинуте вівчарство.
У селі є восьмирічна школа, 9-й клас вечірньої школи сільської молоді, а також 10-й клас заочної школи. Працюють бібліотека, клуб.
Лозина вперше згадується в «актах міських і земських» за 1444 рік. В них говориться, що селяни Тиса і Василь з Лозини втекли від кривд архієпіскопа, якому тоді належало село.
У перші дні Вітчизняної війни біля села в нерівному бою з фашистами загинуло 12 радянських бійців. Криючись від гітлерівців, А. М. Федорович разом з малим сином Васильком поховав вночі загиблих воїнів. 9 травня 1965 року селяни перенесли їх прах до братської могили. Встановлено, що одного з них звали Михайлом Пахомовим, прізвища інших не відомі. Як святиню оберігають могилу дорослі і діти Лозини.
З пам’ятників української архітектури в Лозині зберігається дзвіниця, побудована у 1692 році.