Шляхова, Бершадський район, Вінницька область (продовження)
На полях і фермах об’єднаного колгоспу, який 1958 року очолив відомий організатор, агроном, комуніст В. М. Кавун, усе більше з’являється техніки. Машинний парк уже в 1960 році нараховував 46 тракторів, 23 вантажні автомобілі, 36 комбайнів, 36 електродвигунів. Повністю було механізовано обробіток грунту, очистку і транспортування зерна, роздачу кормів, доїння худоби. Вперше механізованим способом збирали кукурудзу. 1960—1961 рр. для шляхівського господарства були дуже несприятливими: сувора зима, град і зливи. Пересівали не тільки озимі, а й ранні ярові. І все ж шляхівчани перемогли: в 1961 році артіль одержала по 31,6 цнт зернових і по 350 цнт цукрових буряків.
Багатий урожай виростили на шляхівських полях у 1962 році. Всіх зернових зібрали по 42,1 цнт з га.
Високоврожайними стали пшениця, кукурудза, горох, гречка, цукрові буряки, соняшник. У тваринництві також були досягнуті значні успіхи. Стадо великої рогатої худоби складало 3867 голів. На сто га сільськогосподарських угідь виробили по 102 цнт м’яса.
Вартість валової продукції основних галузей колгоспу становила близько 4 млн. карбованців. За вміле керівництво колгоспним виробництвом, раціональне використання землі, одержання високих і сталих урожаїв зернових, бобових та технічних культур на великих площах і збільшення виробництва продуктів тваринництва голові колгоспу В. М. Кавуну присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
Багатів колгосп. Його великі щорічні прибутки дозволяли вкладати чимало коштів у будівництво господарських приміщень. За 1961—1967 рр. спорудили 6 корівників, 4 свинарники, 4 тракторні стани, 4 склади мінеральних добрив, телятник, пташник. Колгосп Шляхової перетворився на одне з великих і економічно міцних сільських господарств на Україні. Загальна земельна площа становить 8539,1 га, в т. ч. орної землі — 7144,2 га, садів і ягідників — 116,4 га, виноградників — 28,9 га, природних лук і пасовиськ — 172,9 га, лісових насаджень — 88,1 гектара.
Новий тріумф самовідданої праці, світову славу, великі нагороди Батьківщини приніс Шляховій 1967 рік. Шляхівський колгосп був удостоєний високої честі представляти сільське господарство Країни Рад на Всесвітній виставці в Монреалі. «Ми приїхали сюди,— розповідав голова колгоспу Герой Соціалістичної Праці, депутат Верховної Ради СРСР В. М. Кавун,— не за тим, по що їздили колись на всесвітні виставки російські купці, збуваючи на них за безцінь коноплі чи зерно. Ми показуємо правду про нашу рідну Шляхову, колгоспний лад, який переорав на селі не тільки межі, а й людські душі, вивів наших хліборобів на шлях розвитку і достатку, досвідченості і високої культури»1. Це був показ не тільки успіхів хліборобів Шляхової. Це була переконлива демонстрація перед усім світом великих перемог ленінського кооперативного плану, наших соціалістичних перетворень за 50 років Радянської влади.
За досягнуті успіхи в розвитку сільського господарства, чесну й самовіддану працю шляхівських трударів артіль ім. XXII з’їзду КПРС нагороджено 1967 року орденом Леніна. А напередодні п’ятдесятиріччя Великої Жовтневої соціалістичної революції колгосп відзначений пам’ятним Червоним прапором ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС. Понад п’ятсот трудівників села нагороджено орденами і медалями Радянського Союзу. Серед тих, хто підносить трудову славу Шляхової, доярка К. П. Карман. За високі надої молока ще 1962 року її було нагороджено орденом «Знак Пошани», а в переддень відкриття XXIII з’їзду КПРС вона удостоєна звання Героя Соціалістичної Праці. За чверть віку роботи на фермі К. П. Карман надоїла мільйон кілограмів молока. З року в рік вона добивається зростання надоїв. У 1968 році прославлена доярка одержала Золоту медаль Виставки досягнень народного господарства. Так, вона стала володаркою двох золотих, трьох срібних і однієї бронзової медалей ВДНГ.
План на 1966—1970 роки відкрив нові перспективи для шляхівчан, які добилися дальших успіхів у розвитку колгоспного виробництва. За роки восьмої п’ятирічки країна одержала понад мільйон пудів шляхівського хліба. А тваринники колгоспу ще в першій половині 1970 року успішно справилися з планами п’ятирічки у виробництві м’яса, молока, яєць. Завдання п’ятирічного плану виконані і по всіх інших галузях виробництва.
Ідучи назустріч 100-річчю з дня народження В. І. Леніна, трудівники Шляхової взяли високі зобов’язання на 1970 рік. За досягнуті успіхи в соціалістичному змаганні на честь Ленінського ювілею ЦК КПРС, Президія Верховної Ради СРСР, Рада Міністрів СРСР і ВЦРПС нагородили ордена Леніна колгосп ім. XXII з’їзду КПРС Ленінською ювілейною Почесною грамотою, а 226 колгоспників — ювілейною медаллю «За доблесну працю. На відзнаку 100-річчя з дня народження В. І. Леніна». Голова колгоспу Г. Й. Кузик за успіхи, здобуті господарством у минулій п’ятирічці, нагороджений орденом Жовтневої Революції.
Дальшому піднесенню господарства сприяє комплексна механізація, яка дедалі ширше впроваджується в усіх галузях. Якщо на початку існування колгоспу тут був лише один трактор, то тепер щовесни на лінійку готовності стають 87 тракторів, 57 комбайнів, 89 автомашин, понад 400 різних грунтообробних знарядь. Господарство повністю електрифіковано. Всі основні роботи на вирощуванні і збиранні врожаю механізовано. Ефективно використовуються механізми в тваринництві. Гордістю шляхівчан є тваринницьке містечко. Тут усе поставлено на промислову основу з дотриманням передових технологічних способів відгодівлі худоби, свиней і птиці. У корівниках — система трубопроводів, машини для доїння, автонапувалки, транспортери.
Великий рівень механізації основних галузей колгоспного виробництва і зростання енергоозброєності полегшує умови праці трудівників села, збільшує питому вагу серед сільського населення кваліфікованих спеціалістів-механізаторів. У Шляховій в колгоспному господарстві працює понад 200 трактористів, комбайнерів і шоферів. Тепер у Шляховій живуть і працюють трудівники багатьох спеціальностей: агрономи різного профілю, інженери, зоотехніки, механізатори, механіки, крановщики, сантехніки, муляри та багато інших. Професійна підготовка здійснюється через курси майстрів рільництва й тваринництва, школи підвищення
класності механізаторів. Працюють університети сільськогосподарських та економічних знань. Збільшується число спеціалістів сільського господарства з вищою й середньою спеціальною освітою, яким належить важлива роль у веденні господарства. У селі їх — двадцять п’ять чоловік, а головний агроном Г. В. Задніпрянець — кандидат сільськогосподарських наук.
В селі діє лекторій, до його роботи залучені вчителі, агрономи, зоотехніки, медичні працівники, новатори виробництва. Первинна організація товариства «Знання» нараховує в своєму складі 38 чоловік. Протягом 1969—1970 рр. лекторами товариства прочитано понад 600 лекцій. До 100-річчя з дня народження В. І. Леніна було проведено шість теоретичних конференцій, вісім тематичних вечорів, організовано кінолекторій, прочитано 78 лекцій.
Активною силою в боротьбі за нові досягнення трудівників села в розвитку виробництва й культурного будівництва є молодь. Комсомольська організація об’єднує майже всю молодь села і налічує 310 комсомольців, переважна більшість яких зайнята у виробництві.
Важливу роль у бурхливому розвитку Шляхової відіграє сільська Рада. В нинішньому складі її — 53 депутати, з яких 23 жінки. Сільська Рада дбає про розвиток господарства, благоустрій, поліпшення медичного й побутового обслуговування населення. Зведено торговий центр. 1970 року збудовано медичне містечко, на території якого розмістилися лікарня, дитяча поліклініка. В селі працює хлібозавод, ательє хімчистки, баннопральний комбінат, є стадіон. Понад 80 об’єктів культурно-побутового і виробничого призначення прикрасили село за останні 5 років. У1971 році завершено будівництво двоповерхового будинку побуту і чотириповерхового корпусу, в якому розмістяться готель, ресторан, універмаг. Поліпшуються житлові умови шляхівчан. Тільки за останні роки споруджено 630 зручних багатокімнатних котеджів. Всі колгоспні сім’ї живуть у добротних будинках, багато осель мають водопровід і газ.
Невпізнанно змінилася Шляхова за повоєнні роки. Село перебудовується, стає поселенням міського типу. Шляхова — це асфальтовані вулиці, тротуари, цегляні будинки під бляшаними та шиферними дахами, антени телевізорів. Село прикрашають більше десяти штучних ставків, сквери, квітники, алеї струнких дерев, висаджених руками шляхівчан. Усі бригади й ферми з’єднані шосейними дорогами. В центрі села — майдан. Його обступили палац культури, будинок сільської Ради, школа, універмаг тощо. А на штучному пагорбку височить 14-метровий гранітний обеліск, споруджений у 1969 році шляхівчанами на честь земляків, які загинули під час Великої Вітчизняної війни.
Значні досягнення мають трудівники Шляхової у розвитку культури, освіти. Палац культури на 600 місць з бібліотекою, лекційним залом і кімнатами для роботи гуртків — до послуг жителів села. Велику роботу проводить агіткультбригада палацу культури. На обласному огляді кращих агіткультбригад на честь Ленінського ювілею вона посіла друге місце в області і нагороджена дипломом та цінним подарунком. На території сільради є ще чотири клуби, вісім бібліотек з 40-тисячним книжковим фондом (це набагато більше, ніж мали всі бібліотеки дореволюційного Поділля), кінотеатр. Видається багатотиражна газета «Ленінським шляхом». Працює музична школа, аматорські студії: театральна й музична. В селі є два книжкові магазини.
В трьох школах Шляхової навчається більше тисячі дітей. Серед учителів багато ентузіастів народної освіти, які забезпечують учням глибокі знання з основ наук, беруть активну участь у громадсько-політичному житті села. Школа виховує в дітей любов до праці, почуття гордості за свій колгосп, своє село. Гурток юних натуралістів Шляхівської середньої школи ще 1955 року відзначений премією Всесоюзної сільськогосподарської виставки, а його керівник С. І. Косіловська — Малою срібною медаллю. З 1960 року Шляхівська середня школа щорічно є учасником Всесоюзної виставки досягнень народного господарства і має грамоти ВДНГ, а в останні 5 років і грамоти Міністерства освіти УРСР та ЦК ЛКСМУ. Понад 200 учнів відзначені медалями, грамотами ВДНГ. В березні 1970 року школу за досягнуті успіхи у навчанні, трудовому вихованні та роботу учнівської виробничої бригади нагороджено Почесною Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР.
В селі є музей бойової і трудової слави. Двадцять стендів красномовно розповідають про історію Шляхової, її жителів, про дружний, працьовитий колектив сільських трудівників.
Згідно з рішенням ЦК КП України та Ради Міністрів УРСР на Україні будується 16 експериментально-показових сіл. У Вінницькій області таким селом буде Шляхова. Але й тепер вона — зразок культурного й заможного села, сучасного передового господарства, всесоюзний маяк колективного господарювання, всенародна академія передового досвіду. Сюди приїздять численні делегації з усієї країни запозичити досвід. За останні роки село відвідали більше 40 тис. працівників сільського господарства з багатьох областей України, союзних республік і з закордону. В обласній газеті «Вінницька правда» протягом довгого часу випускалися сторінки під загальною рубрикою «Шляхова — народна академія». Шляхова готує кадри спеціалістів для інших господарств області. Тут створена школа голів колгоспів. Тепер у багатьох селах Вінниччини на посадах голів колгоспів, а також агрономів, бригадирів працюють випускники «Шляхівської академії».
Шляхова — одне з тисяч передових сіл нашої Батьківщини, трудівники якого демонструють свою відданість Комуністичній партії, вносять частку своєї праці у створення матеріально-технічної бази комунізму.
В. А. ВИСОЦЬКИЙ, Д. М. ВІЛОДІД