Городище, Менський район, Чернігівська область
ГОРОДИЩЕ — село, центр сільської Ради, розташоване за 25 км від районного центру. Відстань до залізничної станції Низківка — 11 км. Дворів — 813. Населення — 1897 чоловік. Сільраді підпорядковане село Червоні Партизани.
В Городищі міститься центральна садиба і три виробничі бригади колгоспу «Україна», за яким
закріплено 7185 га сільськогосподарських угідь, з них орної землі—5103 га. Вирощують зернові культури, льон. Розвинуте м’ясо-молочне тваринництво. За високі показники в роботі 98 передовиків нагороджено орденами й медалями.
В селі є восьмирічна школа, в якій навчається 245 учнів і працює 19 учителів, будинок культури на 250 місць, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок.
Городище виникло в першій половині XIX століття.
Радянська влада в селі встановлена в грудні 1917 року. Партійна організація заснована в 1918 році, комсомольська — в 1920.
В роки Великої Вітчизняної війни понад 820 жителів села билися з німецько-фашистськими загарбниками в лавах Червоної Армії та в партизанських загонах. За мужність і відвагу 202 чоловіка нагороджено орденами й медалями. 478 чоловік полягли в боях за свободу й незалежність Батьківщини. 1966 року в селі встановлено пам’ятник радянським воїнам, що загинули в боях за визволення села від гітлерівців.
У Городищі народилися О. П. Довгий — поет, член Спілки письменників України, М. Т. Куц — доктор історичних наук, В. Ф. Балабайко — кандидат хімічних наук.
На околиці с. Городища виявлено поселення доби бронзи, юхнівської культури (VIII—III ст. до н. е.), слов’янське — VIII—IX ст., два городища, поселення та курганний могильник часів Київської Русі.