Дігтярівка, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область
ДІГТЯРЇВКА — село, центр сільської Ради, розташоване на правому березі річки Десни, за 16 км від райцентру. Дворів — 420. Населення — 1130 чоловік. Сільраді підпорядковане с. Гірки.
На території Дігтярівки розміщено колгосп «Жовтень», за яким закріплено 3401 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2327 га орної землі.
В господарстві вирощують зернові й технічні (коноплі) культури. Розвинуте м’ясо-молочне тваринництво. За досягнення в колгоспному виробництві 247 трудівників нагороджено орденами й медалями, в т. ч. 35 передовиків удостоєні ордена Леніна, а 14 одержали цю високу нагороду двічі. Ланковим Г. П. Воробей, А. Є. Гулій, У. Й. Костюченко, О. О. Рибак присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Протягом двох з половиною десятиріч колгосп очолював Н. О. Школьний, делегат XVIII, XXI й XXII з’їздів КП України, депутат Верховної Ради СРСР 2 і З скликань, Герой Соціалістичної Праці.
В селі є середня школа, в якій налічується 240 учнів і 20 учителів, будинок культури на 320 місць, бібліотека, дільнична лікарня на 25 ліжок, пологовий будинок.
Перша документальна згадка про Дігтярівку належить до 29 листопада 1673 року де вказується, що тут здавна жили козаки. Назву село дістало від річки Дігтярівки, яка колись тут протікала.
Радянську владу встановлено в січні 1918 року. Партійну організацію створено в 1928 році, комсомольську — в 1931.
Під час Великої Вітчизняної війни 420 жителів билися на фронтах і в партизанських загонах проти німецько-фашистських загарбників, з них 247 нагороджено орденами й медалями.
192 чоловіка загинуло смертю хоробрих.
У 1967 році їм споруджено обеліск.
На околицях сіл Дігтярівки й Гірок виявлено поселення доби пізнього палеоліту, мезоліту, юхнівської культури, слов’ян VIII—X ст., а також поселення та два городища Київської Русі.