Керстенці, Хотинський район, Чернівецька область
КЕРСТЕНЦІ — село, центр сільської Ради. Розташовані за 20 км від районного центру, за 24 км від залізничної станції Новоселиця. Населення — 1637 чоловік.
Колгосп в Керстенцях створено в 1947 році. За артіллю ім. XXII з’їзду КПРС закріплено 1643 га землі, в т. ч. 1167 га орної. Господарство— зерно-тваринницького напряму. В 1967 році тут вироблено на 100 га сільгоспугідь 98,6 цнт м’яса, 463 цнт молока.
У Керстенцях є восьмирічна школа, клуб на 350 місць, бібліотека. Лише за останні 10 років колгоспники звели близько 130 будинків. Урочисто в селі відзначається день урожаю.
Вперше село згадується в грамоті 1433 року.
У 1834 році відбувся виступ селян проти поміщиків.
Селяни Керстенців брали активну участь у Хотинському повстанні 1919 року. До загону повстанців входили В. Л. Наговичко, С. Герасимчук, М. Г. Шлей, В. Касіян, П. Кравчук, Л. Палагнюк, С. Никорюк, О. Вакарюк, Г. Кравчук, Ю. Шлей та багато інших, очолював загін П. С. Павлюк. Після запеклих боїв загін змушений був перейти за Дністер, де влився в бригаду Г. І. Котовського. П. С. Павлюк став начальником кінної розвідки бригади. В. Л. Наговичко за участь у ліквідації банди Антонова нагороджений орденом Червоного Прапора.
В 30-х роках XX століття в Керстенцях утворилося кілька комуністичних осередків. Першими комуністами були І. Я. Каркавчук, В. М. Грищук, Д. С. Голубан, І. В. Герасимчук, О. А. Фіщук, М. І. Снігур та ін. В 1935 році виникли і комсомольські осередки.
З Керстенцями пов’язане життя родини Хиждеу, з якої вийшло кілька видатних людей. Один із її родоначальників — Гаврило, був сподвижником Івана Підкови, Тадей — польським письменником. Сини Тадея — Александр Хиждеу — молдавський письменник і фольклорист, просвітитель, Болеслав Хиждеу (1812—1866) — письменник, фольклорист, етнограф. Син Александра Хиждеу — Богдан Петрічейку Хашдеу (Хиждеу) — молдавський і румунський письменник і вчений, академік Румунської (з 1877 р.), член-кореспондент Петербурзької (з 1883 р.) академій наук.