Новоселицький район, Чернівецька область
Новоселицький район створено у листопаді 1940 року, в сучасних межах існує з 1965 року. Район розташований у південно-східній частині області на лівому березі Пруту в лісостеповій зоні. На півдні району (по р. Прут) проходить державний кордон СРСР з Соціалістичною Республікою Румунією, на сході район межує з Кельменецьким районом, на півночі — з Хотинським, на заході — з Заставнівським районом та містом Чернівцями, на південному заході (по Пруту) — з Глибоцьким районом Чернівецької області.
У складі району міська та 25 сільських Рад депутатів трудящих, яким підпорядковані 42 інші населені пункти. Площа району — 733,7 кв. км, населення — 83,8 тис. чол., у т. ч. 77,4 тис. чол. проживає в сільській місцевості. Густота населення — 114 чол. на 1 кв. кілометр.
Через територію району проходить залізниця Львів—Чернівці—Кишинів (від станції Окниця йде розгалуження на Київ) та автотраса із Чернівців з розгалуженням в м. Новоселиці на Кишинів—Одесу та на Хотин—Хмельницький—Вінницю— Київ.
Рельєф району — рівнинний. По його території протікає ріка Прут. Грунти — переважно темно-сірі опідзолені та чорноземні. В районі 28 колгоспів. Основний виробничий напрям господарств у рільництві — буряково-зерновий, у тваринництві — м’ясо-молочний. Всього у районі 63,9 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 51,1 тис. га орної землі, 9,5 тис. га лук і пасовиськ, 3,3 тис. га садів та виноградників.
Провідна галузь економіки району — сільське господарство. Воно займає 62 проц. валової продукції району.
Значно зросла механізація сільськогосподарських робіт. На 1967 рік у районі працювало 465 тракторів, 84 зернові комбайни, 49 кукурудзозбиральних та 68 бурякозбиральних комбайнів, 312 вантажних автомашин, 970 електромоторів тощо. У районі діє 2 відділення «Сільгосптехніка».
Тваринництво — важлива галузь економіки району. Тільки у громадських господарствах району в 1967 році на 100 га сільськогосподарських угідь вироблено по 454,1 цнт молока та 87,2 цнт всіх видів м’яса у живій вазі.
За високі виробничі досягнення урядових нагород удостоєно 765 чол., у т. ч. звання Героя Соціалістичної Праці — 9 чол., ордена Леніна — 27 чол., Трудового Червоного Прапора — 85 чол., «Знак Пошани» — 60 чоловік.
Промисловість району спеціалізується на переробці сільськогосподарської продукції, базується на місцевій сировині. Провідною галуззю є харчова промисловість (Новоселицький маслосирзавод, птахокомбінат, харчокомбінат, плодокомбінат тощо). Розвивається також виробництво будівельних матеріалів (Мамализький гіпсовий завод) та деревообробка (фабрика спортінвентаря).
На 13 промислових підприємствах району в 1967 році працювало близько 2 тис. робітників, ними вироблено валової продукції на 17,4 млн. карбованців.
Завдяки господарським успіхам зростає і добробут трудящих, про що свідчить, зокрема, розмах житлового будівництва в районі. За період з 1946 по 1967 рр. споруджено 8080 житлових будинків.
В районі добре розвинута торговельно-кооперативна мережа, тут працює 211 магазинів роздрібної торгівлі та 61 підприємство громадського харчування.
Значком «Відмінник радянської споживчої кооперації» нагороджено 55 робітників. Добре поставлено медичне обслуговування трудящих. У районі є 9 лікарень на 420 ліжок, 3 лікарські амбулаторії, 16 пологових будинків (у т. ч. 12 колгоспних), 24 фельдшерсько-акушерські пункти. В закладах охорони здоров’я працює 70 лікарів та 289 чол. середнього медичного персоналу. За сумлінну працю 4 медичні працівники удостоєні урядових нагород, 23 — значка «Відмінник охорони здоров’я». Силами колгоспів в селі Щербинцях на базі сірководневого джерела побудовано водолікарню, де працює 7 лікарів та 28 чол. середнього медперсоналу. В кожній артілі відкрито дитячі ясла, діє 14 молочних кухонь, 13 профілакторіїв.
В районі 25 багатодітних матерів, нагороджених орденом «Мати-героїня», 70 — орденом «Материнська слава» І ступеня, 157 — II ступеня, 423 — III ступеня, «Медаллю материнства» І і II ступеня нагороджено 2188 жінок.
У місті і селах району функціонують 38 загальноосвітніх шкіл, заочна, 2 школи сільської молоді та школа робітничої молоді; в них працює 834 вчителі та вихователі. Середні спеціальні учбові заклади району — Рідківський сільськогосподарський; технікум бухгалтерського обліку та Новоселицьке медичне училище. 13 працівників народної освіти удостоєні урядових нагород, 45 — значка «Відмінник народної освіти», 2 — почесного звання заслуженого вчителя школи Української РСР.
До послуг населення 43 будинки культури та клуби, 48 бібліотек з книжковим фондом 375 тис. примірників. При сільських клубах та будинках культури працюють 294 гуртки художньої самодіяльності, в яких бере участь понад 5000 чол. Діє музична школа, в якій навчається 200 учнів. Великий успіх у глядачів здобули заслужений ансамбль танцю УРСР «Ватра» районного Будинку культури та народні самодіяльні, ансамблі танцю сіл Боян і Топорівців. Вони є лауреатами Всесоюзного ювілейного фестивалю самодіяльного мистецтва. Керівникові ансамблю с. Топорівців Т. І. Подорожному надано почесне звання заслуженого працівника культури Української РСР.
У районі діє 46 стаціонарних кіноустановок, у т. ч. 29 широкоекранних. Район повністю радіофікований, тут працює 5 радіовузлів, створено 7 народних музеїв та кімнат-музеїв.
В 1967 році на 1000 чол. населення району припадало по 873 примірники періодичної преси.
Велику культурно-освітню роботу проводить товариство «Знання». В районі є 74 первинні партійні організації та 136 комсомольських, що на 1967 рік налічували 2055 комуністів та 7345 комсомольців. Профспілкова районна організація об’єднує 147 первинних організацій, всього близько 10 тис. членів профспілок. З 1962 року виходить районна газета «Ленінським шляхом» (з 1944 по 1962 рр.— «Слово правди») українською та молдавською мовами.