Дніпропетровський район, Дніпропетровська область
Дніпропетровський район межує з Криничанським, Царичанським, Магдалинівським, Новомосковським, Синельниківським та Солонянським районами Дніпропетровської області. Територія — 1,5 тис. км. Населення — 65,1 тис. чол., у т. ч. міського — 26,2 тис. і сільського — 38,9 тис. чол. Густота — 43 чол. на кв. км. 2 селищним та 8 сільським Радам району підпорядковано 44 населені пункти.
Через район проходять Придніпровська залізниця, автомагістралі Дніпропетровськ—Київ, Дніпропетровськ—Кривий Ріг, Дніпропетровськ—Запоріжжя, Дніпропетровськ—Новомосковськ. Населені пункти, розташовані по Дніпру, використовують водний шлях.
На території району розташовані 17 радгоспів, 4 колгоспи, тепличний комбінат, селекційна овочево-картопляна станція, дослідні господарства Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи, Дніпропетровського заводу сільськогосподарських машин, Дніпропетровського сільськогосподарського інституту, лісорозсадник обласного «Автошосдору», а також Дніпропетровська та Дніпродзержинська птахофабрики. Тут ведуть роботи будівельні організації БМУ-41 і БМУ-43 тресту «Укрводбуд», що споруджують зрошувальну систему Фрунзенського водного масиву (с. Підгородне), та лукомеліоративна станція Київського спецтресту ЛМС.
В районі 5 промислових підприємств місцевого значення, на яких працює 594 робітники. Найбільші з них — районна електропідстанція та електроремонтні майстерні, які виконують роботи по ремонту трансформаторів та іншого електрообладнання для сільськогосподарських підприємств області (с. Підгородне); гранітний кар’єр, де добувається бутовий камінь та виробляється щебінь (с. Новомиколаївка). Валова продукція всіх підприємств в 1967 році становила 2 млн. карбованців.
Загальна площа земель району — 146,5 тис. га, в т. ч.— орної землі 83,8 тис. га, пасовищ — 16,2 тис., лісів — 6,4 тис., сінокосів — 1251 га, під водоймищами і ставками — 8,3 тис. га. Колгоспи і радгоспи спеціалізуються на виробництві молока та овочів. 30 проц. районного виробництва овочів дає радгосп «Нижньодніпровський». Передовими господарствами по виробництву молока є радгоспи «Петриківський» та «Маївка».
У 1967 році під зерновими культурами в районі було зайнято 29 тис. га, під кормовими — 38,5 тис. га, під овочами і картоплею — 9,1 тис. га, під технічними культурами — 4,1 тис. га. Валовий збір зернових в тому ж році становив 647 тис. цнт, в середньому по 23,2 цнт з кожного га посіву. Овочів зібрано 772,5 тис. цнт (по 116 цнт з га).
Всі трудомісткі процеси в рільництві (на 98 проц.) та основні в тваринництві (на 70 проц.) механізовані. Машинно-тракторний парк колгоспів і радгоспів району налічує 1006 тракторів, 96 зернових комбайнів, 95 кукурудзозбиральних, 106 силосозбиральних комбайнів, 658 вантажних автомашин.
За станом на 1 січня 1968 року в радгоспах та колгоспах налічувалося 53,5 тис. голів великої рогатої худоби. В 1967 році на кожні 100 га сільськогосподарських угідь вироблено по 560 цнт молока, по 47,6 цнт м’яса, по 82,5 тис. шт. яєць.
За успіхи у збільшенні виробництва сільськогосподарської продукції у післявоєнний період 15 радгоспів і колгоспів району були учасниками Всесоюзної виставки досягнень народного господарства.
В районі — 12 Героїв Соціалістичної Праці, 326 передовиків колгоспного виробництва нагороджено орденами і медалями СРСР. Звання колективів комуністичної праці присвоєно 48 бригадам і фермам, в яких працює 1269 чол. Почесне звання ударників комуністичної праці завоювало 717 трудівників радгоспів та колгоспів району.
Населення району обслуговують 122 торговельні підприємства і магазини, товарооборот яких у 1967 році становив понад 14,2 млн. карбованців.
Про піднесення матеріального добробуту трудящих свідчить широкий розмах житлового будівництва. За післявоєнні роки збудовано 587,5 тис. кв. метрів житла. Тільки в 1967 році збудовано 18 370 кв. м житла за рахунок держави, 318 будинків споруджено колгоспниками і працівниками радгоспів.
Трудящих району обслуговують 6 лікарень на 250 ліжок, 4 амбулаторії, 11 аптек, 31 фельдшерсько-акушерський пункт, 2 пологові будинки, 12 дитячих ясел. В медичних закладах району працює 38 лікарів та 125 працівників середнього медичного персоналу, з яких 2 відмінники охорони здоров’я.
У 6 середніх, 16 восьмирічних і 22 початкових та в 3 вечірніх середніх школах робітничої і сільської молоді в 1967/68 навчальному році навчалося 9 тис. учнів. В школах працює 572 вчителі. Серед них 8 відмінників народної освіти.
В селах району є 28 клубів, 6 будинків культури, 34 бібліотеки з загальним книжковим фондом понад 234,5 тис. книг. В клубах району створено 198 колективів художньої самодіяльності, в роботі яких бере участь 2940 чол. Кращі колективи художньої самодіяльності — хори радгоспів «Зорі» і «Перемоги», чоловічий вокальний ансамбль радгоспу «Краснопільського» — відзначені на обласному фестивалі 1967 року дипломами. У районі — один широкоекранний кінотеатр та 37 кіностаціонарів.
Близько 500 лекторів товариства «Знання» об’єднані у 28 місцевих групах. Працюють 7 народних університетів. Велику масово-політичну роботу серед трудящих провадять 54 постійно діючих агітпункти, 47 агітколективів. У районі на 20 тис. дворів у 1968 році передплачено 50,3 тис. прим, газет і журналів. Районна газета «Дніпровська зоря» об’єднує навколо себе 210 робсількорів, в радгоспі «Більшовик» виходить багатотиражна газета.
На землях теперішніх Новоолександрівської, Сурсько-Литовської та Любимівської сільрад точились жорстокі бої запорізьких козаків з польсько-литовськими загарбниками на початку XVII століття.
В період Великої Вітчизняної війни: 5,5 тис. жителів району взяли участь в боях за Батьківщину. Півтори тисячі воїнів нагороджені орденами і медалями Союзу РСР, 2 з них удостоєні звання Героя Радянського Союзу.