Післявоєнне відновлення народного господарства Херсонської області
30 березня 1944 року утворено Херсонську область. Відновили діяльність райкоми партії, районні і сільські Ради депутатів трудящих, було створено обком КП(б)У, облвиконком.
Трудящі області, як і всієї України, приступили до відбудови зруйнованого народного господарства. Але труднощі були неймовірні. В селах лишилось менше половини працездатного населення. Основну робочу силу становили жінки, старики й підлітки. Колгоспи не мали тягла, сільгоспінвентаря, посівного матеріалу, не було навіть транспорту для перевезення його з державних пунктів. Для відродження народного господарства визволеної Херсонщини велике значення мала постанова Ради Народних Комісарів СРСР і ЦК ВКП(б) «Про невідкладні заходи по відбудові господарства в районах, визволених від німецької окупації» від 21 серпня 1943 року та програма відбудовних робіт, затверджена VI сесією Верховної Ради УРСР на початку березня 1944 року.
Братні народи Радянського Союзу поспішали на допомогу Херсонщині. Майже з усіх союзних республік і насамперед з Російської Федерації сюди надсилались ешелони з будівельними матеріалами, промисловими й продовольчими товарами, пальним, електроустаткуванням тощо. Тільки в квітні 1944 року з Азербайджану надійшли ешелон нафтопродуктів, з Уралу 3 ешелони лісу. В 1944—1945 рр. сільське господарство області одержало 300 тракторів з Челябінська, 22,2 тис. голів коней, 10.6 тис. голів великої рогатої худоби, 71.7 тис. голів овець з Казахстану та Середньої Азії. Шефство над областю взяли трудящі Ленінграда. Для консервного заводу та електростанції вони надіслали лабораторне обладнання, 4 вагони дроту, 90 акумуляторів, 10 електронних ламп, б електромоторів. Ленінградські інженери та кваліфіковані робітники Балтійського заводу прибули в Херсон, щоб взяти участь у відбудові Херсонських суднобудівних заводів.
Завдяки трудовому героїзму і самовідданості робітників підприємств та братерській взаємодопомозі в 1945 році було відновлено роботу більшості підприємств області, в т. ч. херсонських заводів консервного, суднобудівного ім. Комінтерну, сільськогосподарського машинобудування, фабрик: макаронної, кондитерської. Вже 1945 року випуск валової продукції промисловості досяг 22 проц. довоєнного рівня.
Значних успіхів добилися трудящі у виконанні планів четвертої п’ятирічки (1946—1950 рр.). Партійні організації, Ради депутатів трудящих сприяли розвиткові ініціативи робітників та інженерно-технічних працівників/ В області розгорнулось соціалістичне змагання, що-відзначалось багатством змісту і форм, широкою участю в ньому і високою активністю; трудящих мас. Великого поширення набув рух за швидкісні методи праці та оволодіння суміжними професіями. На чолі всенародного змагання йшли комуністи й комсомольці. Ветеран суднобудівного заводу ім. Комінтерну фронтовик О. К. Матвеев за два роки виконав шість річних планів, а наприкінці 1950 року працював у рахунок 1960 року. Токар заводу ім. Г. І. Петровського М. К. Білий, застосовуючи швидкісні методи обробки деталей, у 1947 році виконав кілька річних завдань. Бригадир Херсонського консервного комбінату А. М. Кулешова виконала два річні плани, а члени комсомольсько-молодіжної бригади, яку вона очолювала, щоденно давали 2,5 норми.
За роки четвертої п’ятирічки трудящі Херсонщини ліквідували наслідки тимчасової німецько-фашистської окупації. Причому відбудова зруйнованих підприємств супроводилась оснащенням їх новою, сучасною технікою. Четверту п’ятирічку вони виконали за 4 роки і 3 місяці. 1950 року випуск промислової продукції загалом по області становив 92,2 проц. порівняно з довоєнним часом.
Колгоспне селянство області, одержавши від держави в кредит мільйони карбованців і велику матеріально-технічну допомогу, з великим піднесенням відбудовувало колгоспи, радгоспи і МТС. У 1945 році посівна площа сільськогосподарських культур досягла 67 проц. довоєнної (918 тис. га). Але внаслідок жорстокої посухи середня врожайність з гектара посівних площ дорівнювала 25—30 проц. врожайності, а валовий збір усіх зернових культур становив 3,4 млн. цнт.— всього 30 проц. валового збору довоєнного 1940 року. Для поліпшення насінницької справи в колгоспах, а, отже, й підвищення врожайності основних сільськогосподарських культур, виконком Херсонської обласної Ради депутатів трудящих і бюро обкому КП(б)У 6 грудня 1945 року постановили організувати в кожному колгоспі хату-лабораторію, забезпечивши її найнеобхіднішим устаткуванням. Посівні площі вже 1948 року досягли 96 проц. довоєнних. Того року план хлібозаготівель область виконала достроково. Наступного року врожайність і валовий збір зернових культур на Херсонщині були вищими, ніж у 1940 році. Завдяки самовідданій праці трудівників села, зростанню технічної озброєності, розвиток сільського господарства, в т. ч. й поголів’я великої рогатої худоби, за роки четвертої п’ятирічки перевищив довоєнний рівень. На кінець 1950 року на колгоспних фермах худоби було на 3 проц. більше, ніж у 1940 році. Подвиги в праці трудівників села дістали гідну оцінку Радянського уряду. Так, комбайнеру Бехтерської МТС М. А. Бразі 1948 року присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. 1951 року за визначні виробничі досягнення орденами й медалями нагороджено понад тисячу передовиків сільського господарства області, а комбайнерам М. І. Скачку, В. К. Тетерятнику і К. І. Брезицькому присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
Внаслідок укрупнення колгоспів зросли можливості для дальшого розвитку й зміцнення громадського господарства. Це дало змогу правлінням скорочувати адміністративно-управлінський апарат, краще використовувати техніку МТС, більш раціонально провадити капітальне будівництво. 1950 року кількість колгоспів області зменшилась до 887, а розміри земельних площ, закріплених за кожним господарством, пересічно зросли до 2 тис. гектарів.
Новий значний крок уперед зробила промисловість області у період п’ятої (1951—1955 рр.) п’ятирічки. Однією з найважливіших всенародних будов для області і всієї країни стало спорудження Каховського гідровузла. Йому передувало будівництво залізниці Федорівна—Каховка протяжністю 159 км, високовольтної лінії електропередач Кривий Ріг—Нова Каховка довжиною 140 км, а також допоміжних підприємств. Зводили ГЕС представники 19 національностей і народностей нашої Батьківщини. Каховську ГЕС споруджено за п’ять років замість запланованих шести. В листопаді 1950 року до Нової Каховки прибула перша група будівельників, 1955 року перші агрегати дали струм, а 1956-го пущено останній агрегат.
У п’ятій п’ятирічці побудовано новий потужний суднобудівний завод у Херсоні, Новокаховський електромашинобудівний завод, почалося спорудження теплоелектроцентралі на Херсонському бавовняному комбінаті. Тривали роботи по реконструкції, розширенню і нарощуванню потужностей діючих суднобудівних, машинобудівних, нафтопереробного заводів, підприємств харчової та легкої промисловості в Херсоні, Бериславі, Каховці, Генічеську. Введення в дію нових підприємств, зростання потужностей вже діючих забезпечили високі темпи промислового розвитку області. В 1955 році випуск промислової продукції порівняно з 1950 роком збільшився в 2,4 раза.
Ще більші завдання дальшого зростання промислового виробництва постали перед Херсонщиною, коли країна під керівництвом Комуністичної партії приступила до створення матеріально-технічної бази комунізму.
Набутий досвід керівництва промисловістю дав змогу Херсонській обласній партійній організації успішно вирішувати завдання, поставлені позачерговим XXI з’їздом КПРС у семирічному плані розвитку народного господарства СРСР. Обсяг капіталовкладень порівняно з попередніми роками значно зріс і становив 580 млн. карбованців. Борючись за дострокове виконання семирічки, трудівники Херсонщини у 1959 році включились у нову, вищу форму соціалістичного змагання — рух за комуністичну працю. Першими в області здобули почесне звання колективів комуністичної праці бригада механоскладального цеху заводу ім. Г. І. Петровського, очолювана комуністом А. М. Івановим, бригада майстра бавовняного комбінату М. М. Харитонова, дільниця суднобудівного заводу, де начальником Т. Д. Ревуцький.
В листопаді 1960 року Херсонському заводу карданних валів, першому в області, присвоєно почесне звання підприємства комуністичної праці. З новою силою розгорнувся патріотичний рух за комуністичну працю під час підготовки до XXII з’їзду КПРС. За роки семирічки зріс загін передовиків, новаторів виробництва. Серед них лауреати Ленінської премії А. А. Вичегжанін і В. Ф. Заботін, які практично застосували електрозварювання металів у середовищі вуглекислого газу.
Внаслідок успішного виконання семирічного плану промисловість області порівняно з 1955 роком збільшила випуск продукції у 2,2 раза, в т. ч. в машинобудуванні — в 3 рази, нафтопереробній промисловості — 2,3 раза, легкій — 2,7 раза, харчовій — 2 рази. Вартість основних виробничих фондів збільшилася у 2,5 раза. Всього за роки семирічки на Херсонщині стали до ладу 28 промислових підприємств і 35 цехів. Створені нові галузі промисловості: електротехнічна, приладобудівна, целюлозна, текстильна. Значного розвитку набуло суднобудування. За період з 1959 по 1965 рік на заводах Херсонщини освоєно випуск близько 100 сучасних зразків машин і устаткування. Зокрема, у 1959 році колектив Каховського заводу електрозварювального устаткування разом з науковими працівниками Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона АН УРСР створив першу в Союзі рейкозварювальну машину типу К-155, яка експонувалась на ВДНГ СРСР.
У роки семирічки розвивалась промисловість у багатьох районах області. Крім новобудов, розташованих у Херсоні: бавовняного комбінату, теплоелектроцентралі, заводів силікатної цегли і крупнопанельного домобудування — важливими об’єктами стали целюлозний завод у Цюрупинську, м’ясокомбінат у Новій Каховці, винзавод «Таврія» в Дніпрянах; маслосироробні заводи Білокриницький, Нижньосірогозький і Чаплинський.
11 лютого 1967 року Херсонську область за успіхи в господарському і культурному будівництві нагороджено орденом Леніна.
За роки післявоєнних п’ятирічок на Херсонщині створено потужний промисловий комплекс. У 1971 році обсяг промислового виробництва в області зріс порівняно з довоєнним 1940 роком в 11 разів. Промисловість області відіграє важливу роль у республіканському виробництві, а деякі галузі набули загальносоюзного значення. На частку Херсонської області 1971 року припадало 100 проц. республіканського виробництва кукурудзозбиральних комбайнів і карданних валів, 67 проц. бавовняних і 34 проц. штапельних тканин, 50 проц. целюлози, 11 проц. консервів тощо. В структурі промислового виробництва області головне місце посідає машинобудування та металообробка, легка і харчова промисловість. Машинобудівна промисловість представлена херсонськими суднобудівними заводами, що виготовляють суховантажні судна, буксири, баржі, залізобетонні доки; Херсонським комбайновим заводом ім. Петровського, що виготовляє кукурудзозбиральні комбайни; дощувальні установки, насосні станції; Херсонськими заводами карданних валів та електромашинобудування; заводами електрозварювального устаткування у Каховці, Новокаховським електромашинобудівним, що виготовляє електродвигуни для вугільної і хімічної промисловості, дизельним у Бериславі, арматурним у Генічеську. Херсонщина має розвинену легку промисловість, представлену одним з найбільших текстильних підприємств в СРСР — Херсонським ордена Леніна бавовняним комбінатом, прядильноткацькими фабриками в Генічеську, Калінінському, виробництвом взуття в Херсоні, шкірзаводом у Скадовську. В структурі харчової промисловості консервна, виноробна, кондитерська, м’ясо-молочна, маслоробна, борошно-круп’яна, рибна та інші галузі. Зосереджено її в містах Херсоні, Новій Каховці, Генічеську, Скадовську, Цюрупинську. Значного розвитку набули виробництво будівельних матеріалів і будівельна індустрія, що базується на місцевій сировині.
Трудівники області, як і всієї країни, досягли великих успіхів за роки восьмої п’ятирічки, яку виконано за 4 роки і 8 місяців. Середньорічні темпи приросту промислової продукції становили 12 проц. Обсяг виробництва збільшився на 58 проц., продуктивність праці — на 34 проц. Підвищилась ефективність виробництва, його технічний рівень, удосконалено галузеву структуру промисловості, збільшилась віддача від капітальних вкладень і виробничих фондів.
Розгортаючи змагання на честь 100-річчя з дня народження В. І. Леніна, у березні 1969 року група новаторів звернулася до всіх трудівників області з закликом виконати п’ятирічні завдання до 22 квітня 1970 року. Відгукнувшись на це патріотичне починання, понад 30 тис. робітників Херсонщини взяли зобов’язання і завершили п’ятирічку до ювілейної дати. Серед передовиків змагання — електрозварник ковальсько-пресового цеху заводу ім. Петровського О. К. Кобзар, який виконав виробничі завдання на 160 проц., слюсар Новокаховського електромашинобудівного заводу В. М. Підопригора — на 125 проц. та багато інших.
Істотні зміни відбулися в територіальному розміщенні промисловості. Введено в експлуатацію першу чергу Каховської промислової бази, Херсонську поліграфічну фабрику, заводи — цегельний у Бериславі, рисовий і консервний у Мирному, молокозавод у Цюрупинську. Розпочато будівництво Каховської зрошувальної системи, газопроводу Крим—Херсон, споруджено нафтопровід Кременчук—Херсон. На Каховському промисловому вузлі створено нові галузі — легку й хімічну.
Ще більші перспективи промислового розвитку розкриваються перед областю в дев’ятому п’ятирічному плані (1971—1975 рр.). Загальний обсяг промислового виробництва в 1975 році має збільшитись проти 1970 року в 1,5 раза: обсяг капіталовкладень в 1,6 раза. Окремі галузі промисловості, такі як судно- і машинобудівна, нафтопереробна й енергетична розвиватимуться високими темпами. Передбачено дальший розвиток промисловості будівельних матеріалів.
Обласна партійна організація, радянські й господарські органи здійснили важливі заходи для забезпечення зростання всіх галузей сільськогосподарського виробництва. Багато уваги приділялось питанням матеріального заохочення колгоспників. Зменшення розмірів обов’язкових поставок та підвищення закупочних цін на деякі продукти, введення щомісячних грошових авансів й запровадження додаткової оплати праці, зміцнення колгоспів спеціалістами та дальша механізація виробничих процесів сприяли поліпшенню колгоспної економіки. У післявоєнний час посилилось шефство промислових підприємств області над колгоспами. Весь час зростали й організаційно зміцнювались партійні організації, особливо колгоспні. У 1958 році посівна площа сільськогосподарських культур досягла 1580 тис. га, валовий збір зерна того року становив 120,8 млн. цнт, тобто на 1 млн. цнт більше, ніж у 1940 році. Значні зміни відбулися в структурі посівів зернових культур: зменшилась питома вага ярої пшениці, ячменю, озимого жита, збільшились посіви озимої пшениці та кукурудзи. Так, у 1958 році озима пшениця займала 506,5 тис. га, кукурудза на зерно —152,8 тис. га. Збільшилося порівняно з 1940 роком виробництво тваринницької продукції: м’яса — в півтора раза, молока — майже втричі.
Для дальшого розвитку сільськогосподарського виробництва важливе значення має зрошуване землеробство. Якщо до революції вся площа зрошуваних земель на Херсонщині становила 0,6 тис. га, то в 1941 році її вже було 14,7 тис. га. Великі зміни сталися в Херсонському й Таврійському степах післявоєнного часу. Вони вкрилися мережею каналів і систем місцевого зрошення. У 1972 році площа зрошуваних земель в області досягла 169,4 тис. гектарів. Пересічні врожаї озимої пшениці на поливних землях становлять 40—60 цнт з га. Близько 12 тис. га у 1971 році зайняла нова для Херсонщини сільськогосподарська культура — рис, пересічна врожайність якого становила 46,1 цнт з га. Згаданого року колгоспи й радгоспи області зібрали 53,9 тис. тонн рису.
На кінець 1971 року в області було 146 колгоспів і 127 радгоспів — високорозвинених інтенсивних господарств, в яких працювало 27 570 тракторів у 15-сильному обчисленні, понад 4 тис. зернозбиральних комбайнів та десятки тисяч різних сільськогосподарських машин. У колгоспах і радгоспах, області працює 31 тис. механізаторів, понад 7 тис. агрономів, зоотехніків, інженерів і ветеринарів. Херсонська область є важливою базою виробництва зерна, м’яса, молока, вовни та інших продуктів рослинництва і тваринництва. Основною зерновою культурою тут є озима пшениця. Вирощується також ярий- ячмінь, кукурудза на зерно, просо, соняшник.
Трудові зусилля колгоспників, робітників радгоспів, спеціалістів сільського господарства, широке впровадження механізації робіт і наукового рівня організації виробництва, дали добрі наслідки — 1971 року середня врожайність гектара посівів всіх зернових культур порівняно з 1940 роком зросла вдвічі. Порівняно з 1940 роком площі під посівами озимої пшениці на богарних землях у 1969 році збільшились на 27,2 проц. і становили 630,9 тис. га. Овочево-баштанні культури в 1970 році вирощувалися на 18,7 тис. га. Херсонські кавуни вважаються одними з кращих у республіці. Область багата також на сади й виноградники.
Друга важлива галузь сільського господарства області — тваринництво має м’ясо-молочний напрям. Розвиваються також свинарство і тонкорунне вівчарство. Збільшення виробництва кормів, поліпшення годівлі й умов утримання худоби, впровадження механізації трудомістких робіт на фермах дало змогу значно підвищити продуктивність тваринництва.
За успіхи, досягнуті в розвитку сільського господарства у післявоєнні роки, орденами й медалями Радянського Союзу нагороджено 12 728 трудівників, 60 з них присвоєно високе звання Героя Соціалістичної Праці. Далеко за межами області відомі імена двічі Героя Соціалістичної Праці комбайнера М. А. Браги, який, працюючи тривалий час у колгоспі «Росія» Голопристанського району збирав своїм агрегатом по 900 і більше гектарів хліба та намолочував по 10—11 тис. цнт зерна. Нині він навчає учнів старших класів Бехтерської середньої школи майстерності комбайнового збирання хліба. Знатний механізатор колгоспу «Нове життя» Скадовського району Герой Соціалістичної Праці О. І. Романюк, створивши 1962 року спеціалізовану ланку виростив на поливних землях по 45,2 цнт озимої пшениці 80 цнт. зерна кукурудзи та по 1064 цнт зеленої маси з гектара. Досвід механізованої ланки Романюка поширено в багатьох господарствах півдня України. Велика заслуга Героя Соціалістичної Праці, депутата Верховної Ради УРСР, голови ордена Леніна колгоспу «Грузія» Г. А. Легунова, який очолює господарство понад 25 років, у тому, шо він, спираючись на актив, зумів вивести господарство в число передових у республіці.
За роки восьмої п’ятирічки досягнуто нових успіхів у піднесенні сільського господарства. Баловий збір зернових у 1971 році становив 2 244 тис. тонн. Того року було одержано зернових пересічно 27,8 цнт з гектара, в т. ч. озимої пшениці — 32 центнери.
У роки дев’ятої п’ятирічки сільське господарство області досягне нових успіхів. Середньорічний збір зерна буде доведено до 2400 тис. тонн, а пересічна врожайність зернових культур на кожному гектарі — до 30 центнерів.
Високими темпами в післявоєнні роки розвивався транспорт. Провідне місце у перевезеннях вантажів в області належить залізничному транспорту. Протяжність усіх залізниць загального користування Херсонщини становить 566 км. У 1967 році завершився перехід залізничного транспорту на тепловозну тягу; з відкриттям у 1955 році паромної переправи через Керченську протоку Херсонська область одержала прямий зв’язок з Кавказом.
Всесоюзне значення має Херсонський морський порт, через який здійснюються зовнішні зв’язки з 42 морськими державами світу. Розвинуто судноплавство на Дніпрі та Інгульці (до Галаганівки). Інтенсивно розвивається шляхове будівництво. Якщо в 1940 році Херсонщина мала тільки 120 км доріг з твердим покриттям, то в 1971 році тут пролягло 2100 км переважно заасфальтованого шляху.
Авіаційний транспорт зв’язує Херсон з найбільшими містами країни, а також з районними центрами області.